Однодворець Овсянников (короткий зміст)

Овсянников був людиною повним, високим, років 70, з особою, що нагадує особу Крилова. Одягом і манерою триматися він походив на заможного купця. Своєю важливістю, тямовитістю, лінню, завзятістю й прямодушністю він нагадував мені російських бояр допетровських часів. Це був один з останніх людей старого століття. Всі сусіди його дуже поважали. Жив він зі своєю дружиною в затишному будиночку, людей своїх одягав по-російському й називав працівниками, і себе за дворянина не видавав. По звичці Овсянников дотримувався стародавніх звичаїв, однак бороду

голив і волосся стриг по-німецькому.

Продавати хліб Овсянников уважав за гріх, і під час голоду в 40-м року роздав околишнім поміщикам весь свій запас. До нього часто прибігали сусіди із проханням розсудити й завжди слухалися його ради. І дружину він знайшов по собі. Тетяна Іллівна Овсянникова була жінка висока, важлива, і мовчазна. Багато бідняків називали її благодійницею. Правильні риси особи дотепер зберігали залишки її знаменитої краси. Дітей в Овсянникових не було

Я с їм познайомився в Радилова й через два дні поїхав до нього. Прийняв він мене ласкаво й величаво. Ми розговорилися про те, як люди жили раніше,

і як живуть тепер. Проти мого очікування, Лука Петрович Овсянников не став хвалити старий час. Він пригадав, як були беззахисні однодворці перед більше багатими й сильними. У тому числі згадав і мого покійного діда, що відняв у нього клин землі. Я не знав, що відповісти Овсянникову, і не смів глянути йому влицо.

Розповів Овсянников і про іншого свого сусіда, Степана Никтополиониче Комове. Дуже любив Комов випити й інших почастувати, а якщо хто відмовлявся – застрелити грозив. Полюбився йому батько Овсянникова. Ледве Комов його в труну не ввігнав, так сам умер: звалився п’яний з голубника. Згадав Овсянников про те, як жив у Москві, бачив там багатьох вельмож, у тому числі й графа Олексія Григоровича Орлова-Чесменского, у якого дядько Луки Петровича служив дворецьким. Був граф високого зросту й могутньої статури, кожної людини до своєї особи допускала й до всього мисливець була

Улаштував він якось собачі перегони, на які з’їхалися мисливці з усією Русі. Усіх тоді обскакала Миловидка, собака мого діда

Я запитав в Овсянникова, чи любить він полювання. Він відповів, що ніяково йому за дворянами тягтися – тільки себе осоромлювати. Дуже дивувався Овсянников сучасним дворянам: і люди вчені, а в справах нічого не розуміють. У приклад він привів Василя Миколайовича Любозвонова, що одержав маєток у спадщину від матері. У перший раз він вийшов до мужиків одягнений як кучері, а потім став жити у власному маєтку як чужий

Подали чай. Тетяна Іллівна заговорила із чоловіком про свого непутящого племінника Мите. Він кинув службу, став складати для селян прохання й кляузи й виводити на чисту воду землемірів. Нарешті Овсянников погодився його простити, і Митя ввійшов у кімнату. Це був хлопець років 28, високий, стрункий і кучерявий. Він уважав, що коштує за правду, з бедних не бере й соромитися йому чогось

Раптом двері відчинилися, і ввійшов Франц Иванич Лежень, мій сусід і орловський поміщик. Народився він в Орлеані, а в Росію потрапив під час війни з Наполеоном. По дорозі назад він потрапив у руки смоленським мужикам, які зібралися утопити його в ополонці річки Гнилотерки. Мимо проїжджав поміщик і викупив француза в мужиків. Від цього поміщика Лежень переїхав до іншого, женився на його вихованці, видав дочку заміж за орловського поміщика Лобизаньева й сам переселився жити в Орел. З Овсянниковим Лежень складався в дружбі. Льгов

Один раз Єрмолай запропонував мені поїхати в Льгов – поохотиться на утік. Льгов – велике Село на болотистій річці Росоте. Верст за 5 від Льгова ця річка перетворюється в широкий ставок, що заріс густим очеретом. На цьому ставку водилася незліченна безліч качок всіх можливих порід. Полювати на цьому ставку виявилося справою важким: собаки не могли дістати підстрелену дичину із суцільних очеретяних заростей. Ми вирішили сходити в Льгов за човном

Раптом через густу рокиту нам на зустріч вийшла людина середнього росту в потертому одязі й дірявих чоботах. На вигляд йому було років 25, його довгі русяві волосся стирчали нерухомими косицами, невеликі карі вічка привітно моргали, а особа, зав’язана чорною хусткою, посміхалося. Він представився Володимиром і запропонував нам своєї послуги

По дорозі в Льгов я довідався його історію. Владимир був вільновідпущений, замолоду навчався музиці, потім служив камердинером, був грамотний і почитував книжки. Виражався він дуже добірно, як провінційний актор, що грає перших коханців, за що його любили дівчини. Я запитав, навіщо він пов’язав особу хусткою. Владимир розповів, що це його приятель, недосвідчений мисливець, випадково отстрелил йому підборіддя й вказівний палець правої руки

Ми дійшли до Льгова, і Єрмолай вирішив взяти човен у людини на прізвисько Сучок. Босоногому й скуйовдженому Сучку на вид було років 60. човен у нього була, але погана. Ми однаково вирішили скористатися нею, забивши щілини клоччям. Я запитав Сучка, чи давно він тут служить рибалкою. Виявилося, що Сучок перемінив безліч занять і хазяїв, перш ніж виявився в Льгове. Був він і кучерями, і кухарем, і садівником, і навіть актором; перемінив п’ятьох хазяїв, і от тепер його зробили рибалкою на ставку, де зовсім не було риби. Одружений він не був – його покійна бариня, стара діва, не дозволяла двірським женитися

Нарешті човен був готовий, і ми відправилися на полювання. До обіду наш човен до країв наповнилася дичиною. Ми вже збиралися повернутися в село, як раптом з нами відбулася неприємна подія. Човен потроху протікав, і Володимирові доручено було вичерпувати воду. Захопившись полюванням, воно забув про свої обов’язки. Раптом від різкого руху Єрмолая наш старий човен нахилив і врочисто пішов до дна. Через мить ми вже стояли по горло у воді, оточені тілами качок

Вода була дуже холодною. Навкруги росли очерета. Удалині, над їхніми верхівками, виднівся берег. Єрмолай пішов шукати брід. Він не вертався більше години, і ми встигли змерзнути. Вивів нас Єрмолай зі ставка тільки надвечір. Через дві години ми вже сиділи, обсушені, у великому сінному сараї й збиралися вечеряти


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)


Однодворець Овсянников (короткий зміст)

Categories: Скорочені твори

Links