Один Білий гусак

Оповідання Е. Носова “Білий гусак” мені дуже сподобався, хоча про такі добутки не можна говорити однозначно, адже вони не просто подобаються, а хвилюють і торкають душу

Головний герой оповідання Білий гусак. Він був дуже гарний: “Тугі пір’я одне до іншому так добре пригнані, що здавалося, начебто гусак висічений із брили рафінаду”. Ходив гусак завжди важливо й статечно й уважав себе самим головним у селі. Його називали адміралом: “Усе в нього

Була адміральське: і постава, і тон, яким він розмовляв з іншими сільськими гусаками”.

Білому гусакові самому довелося виховувати гусеняти, тому що їхня мати загинуло під колісьми автомобіля. Більше уважного й турботливого батька складно представити. Він нікого не підпускав близько до своїх гусенят. Оберігаючи своїх дітей, Білий гусак проганяв інших птахів, сичав на людей, погнався навіть за бичком і вигнав його слуга.

Один раз, коли гусаки були на лузі, зненацька полив холодну зливу. Всі гусаки лягли на траву, а під ними сховалися маленькі гусенята. Коса холодна злива перейшла в град, і гусаки не витримали й побігли ховатися в кущі лозняку. Залишені скуйовджені гусенята жалібно

кричали вслід своїм батькам і падали в траву під ударами граду. Один Білий гусак сидів не шелохнувшись, іноді здригаючись від безжалісних крижаних ударів. Дощ закінчився, але на середині лугу нерухомо лежав білий птах, по її дзьобі тік струмок крові, а з-під сильних крил вибиралися діти. Білий гусак загинув, але врятував своїх гусенят, залишившись до кінця хоробрим і стійким

Мені дуже жаль, що Білий гусак загинув. Я захоплююся його самовідданим подвигом


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Один Білий гусак