Образ селян у повісті “Фата моргана” М. Коцюбинського

Над повістю “Фата Моргана” М. Коцюбинський працював довго і наполегливо. Перша частина твору була завершена в 1903 р., а друга її частина – аж у 1910 році. Головний герой твору – знедолене селянство, з його болями і кривдами, скупими радощами і примарними надіями на краще життя. Із селянського середовища письменник виділяє два покоління: старше (Андрій, маланка, Хома Гудзь) і молодше. до якого належать ті, кому будувати майбутнє. З особливою симпатією автор змальовує образ Гафійки – єдиної дочки Андрія і Маланки Воликів. Батьки дівчини

– зовсім різні люди: Маланка залюблена в землю, Андрій мріє про гуральню, яка дасть йому постійний заробіток. Єдине, що ріднить цих двох різних людей, – це Гафіка. Вона наче бджілка, наче молода щепа в панському саду, здорова, сповнена молодих сил, енергії, життєлюбства. Вона бідно одягнена, але напрочуд чиста й мила. Коли Гафійка заходить у свою убогу хатину, в ній усе оживає, квітне: паперові козаки, наліплені на стінах хатини, беруться в боки, а іграшкові голуби на покутті повертають до неї свої голівки.
Коли в село приїжджає молодий одеський робітник Марко Гуща, висланий у рідне село за участь у страйку, вся бідняцька

молодь радо потяглась до нього, бо він багато знає, розповідає хлопцям і дівчатам про страйк, дає читати заборонені книжки. Гафійка з радістю зустріла звістку про прибуття Марка. І не тільки тому, що він розкрив очі на навколишній світ, навчив читати, а ще й тому, що з Марком Гафійку єднала особиста приязнь, бо, познайомившись ближче, вони покохали одне одного. Навколо Марка згуртувалась селянська молодь. Вона пішла за ним, відчувши в ньому віру і силу. Це він, Марко, організував громадське господарство, допоміг хлопцям і дівчатам розібратись в усій складності навколишнього життя, а коли відгомін революційних подій докотився до села, Марко очолює організований мітинг: селяни йшли святковою колоною, а попереду – Гафійка, з осяяним радістю обличчям, із сяючими від захоплення очима. В руках у неї прапор, на якому своїми руками дівчина вишивала найзаповітніші слова: “Земля і воля”.
Із селянської молоді виділяється скромний і непомітний на перший погляд Прокіп Канзюба. Це спокійний і роботящий парубок, хазяйський син, добрий і співчутливий до бідняків. Він щиро кохає Гафійку, але не наполягає на її взаємності, а терпляче чекає її рішення. Болісно пережив хлопець звістку про те, що Гафійка кохає Марка. Високе душевне благородство допомогло йому затамувати свій душевний біль і викреслити Гафійку із свого життя. Найтяжче пережила розрив Прокопа і Гафійки Маланка, бо це ж вона всі свої найкращі мрії, сподівання вибитись із злиднів пов”язувала саме з Прокопом. Маланка вже бачила Гафійку господинею на Проковім господарстві, пишною розквітлою молодицею з дитинкою на руках, а себе бачила на безкрайніх ланах, де хвилюються жита, зеленіє городина, яскраво квітнуть маки.
Промайнув час, пролетіли сірими журавлями і зникли за обрієм Маланчині мрії. По-різному склалися їхні долі. Під час куркульського самосуду гине Прокіп. Він помирає достойно, порядно, як і жив, убитий кулею, що вилетіла з рушниці рвдного дядька Панаса. Марко Гуща зникає з села напередодні розправи, попереджений коханою дівчиною Гафійкою.
Вперше в українській класичній літературі М. Коцюбинський створив такі привабливі й чарівні своєю життєвою правдою образи молоді, яка не тільки страждає в кайданах неволі, але й робить спробу звільнитися від них, прокласти шлях до нового життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Образ селян у повісті “Фата моргана” М. Коцюбинського

Categories: Твори з літератури

Links