Образ могутнього народного характеру в повісті “Капітанська дочка”

Реальна сцена страти Пугачова пе може не викликати в пам’яті образа чорнобородого мужика із сокирою. І, дивна справа, страта але сприймається як відплата, навпаки, вона наповнює особливим хвилюючим змістом образ із грипевского спа – цьому допомагає калмицька казка! Пугачов зпал, що чекає його, і йшов безбоязно по вибраній дорозі. Співвіднесеність із Пугачовим пояснює поява пронизливого по своїй ідейній несподіванці оксюморона – ласкавий мужик із сокирою! Читач наповнює цей образ змістом, придбаним у процесі знайомства з Пугачовим.

“Пестливість” Пугачова до Гриневу й Маші Миронової створює йому особливий ореол. Тому “пестливість” мужика із сокирою не здається читачеві страшної й дивної.

И, нарешті, це слово мужика – “Не бойсь!..”, що вражає спочатку своєї як би абсурдністю: ну як жо пе боятися людини із сокирою, якою він махає, наповнюючи кімнату трупами? Не можна пе боятися такого мужика! Але повернення читача до сцени спа по всеозброєнні знання Пугачова кардинально обновляє зміст цього слова. Адже всі відносини Пугачова із Гриневым і будуються на тім, що він ласкаво переконував його не боятися повстання – потім і калмицьку

казку розповідав, і вмовляв перейти до нього (“послужи мені вірою й правдою, і я тебе подарую й у фельдмаршали й у князі…”).

Віщі сни людин пам’ятає все життя, і особливо гостра пам’ять у період очікування виконання цього сну. Притягальна, що гіпнотизує сила символічного сну така, що читач пе може забути його. Образ мужика із сокирою, зливаючись із поетичним образом Пугачова, стає глибоко змістовною цією підлогою роману – у ньому, як у накрепко стислій пружині, сконцентрований ідейний зміст “Капітанської дочки”.

Ми бачимо – символіка образа багатозначна. І одне зі значень допомагає поетичному подоланню трагедії російського бунту. Боротьба народу за волю справедлива, вона нещадна, але не безглузда й небезкорисна. Мужик із сокирою кличе Гринева – “підійди під моє благословення…” Гринев не підійшов: “Жах і здивування опанували мною”, зізнається він читачеві. Ні, ще не швидко усвідомлюється істина, відкрита Пушкіним. Можливість рішення фатального конфлікту таїться в майбутньому.

Символічно й слово ласкавого мужика із сокирою – “Не бойсь!..” Знаючи роман, ми розуміємо парадоксальну справедливість цього заклику: Грииеву дійсно нема чого було боятися Пугачова – він робив йому тільки добро. Але є й інший, більше глибокий зміст у цьому заклику: революція – це не тільки кров, жертви й жорстокість, але й торжество людяності. Читачеві важко не повірити мужикові – адже він сам бачив проявленир цієї людяності в ході повстання, навіщо вибрав це слово мужик, як воно змістовно, яка спрямованість у будущее йому властива


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Образ могутнього народного характеру в повісті “Капітанська дочка”

Categories: Нові твори

Links