Новаторство повістей Толстого

Толстой почав свій шлях як безстрашний художник, по убоявшийся показати читачеві всю складність і суперечливість його душі, його внутрішнього миру, і він дуже послідовно прийшов потім до безстрашності людини й громадянина, що сказав людям про неправді того життя, який вони живуть, що сказали правителям цього життя про беззаконність і злочинність їхньої влади. Початок толстовського шляху й у цьому дуже важливому відношенні визначило весь шлях Товстого

У Толстого правда не руйнуюча, але що творить, вона не розчаровує, але торкає. Коли вмирає

мати Николеньки, він випробовує горе. У його горі немає однозначності, але в ньому немає також і неправди. Це не цільне, по живе почуття – живе горе. І так у Толстого завжди. Товстої вчить читача не боятися правди й бачити в правді велич і поезію. На цю рису толстовського чи дарування не першим звернув увагу Некрасов. До знання життя у Вас,- говорив Некрасов,- є ще психологічна пильність, є поезія в таланті” п. У Некрасова недарма слова “поезія в таланті” коштують поруч із “психологічною пильністю”, У Толстого це існує разом і неподільно.

Після повернення із Севастополя, наприкінці 50-х і на самому

початку 60-х років, Толстой пише й друкує повести “Юність”, “Сімейне счастие”, оповідання “Три смерті”, “Альберт” і ін. Останній великий добуток, що він написав перед “Війною й миром”, були “Козаки”. За часом виходу у світло “Козаки” випливали за педагогічними захопленнями Толстого, а за “Козаками” випливала “Війна й мир”. Зв’язок ця, втім, була не тільки хронологічною. Найбільше зв’язує ці три більші справи Толстого пафос народності. Як помітив Б. І. Бурсов, маючи на увазі цей толстовський пафос народності, “школа, безумовно, вплинула на закінчення “Козаків”, а згодом і на формування задуму “Війни й миру”.

Повість “Козаки” з’явилася в січневій книжці “Русскою вісника” за 1863 р. Перший задум повести ставиться до 1852 р., вчасно початку літературної діяльності Толстого. Більше одинадцяти років думка про “Козаків” займала Толстого, і за цей час їм було

Написано багато начерків повести, варіантів, окремих редакцій. Він пише повість па Кавказі, потім, через багато років, знову звертається до роботи над повістю, перебуваючи за кордоном. В 1857 р., у Швейцарії, він пробує писати “поетичного Козака” – пише одну главу повести й починає другу ритмічною прозою. Потім, там же, уже в іншому стилі пише повість “Випадний козак”. Працюючи над “Козаками”, Толстой увесь час шукає, випробовує, міняє, разочаровивается, надихається, знову разочаровивается. Писання “Козаків” Толстому дається нелегко. Це природно. В “Козаках” Толстої піднімають нові життєві шари, які вимагають особливого художнього підходу, вимагають нових форм. Новаторство в більшому або меншому ступені властиво навряд чи пе всім творам Толстого. “Письменники-реалісти,- пише Д. С. Лихачов,- прагнуть звільнитися навіть від своїх власних літературних канонів, прагнуть різноманітити й змінювати свій власний стиль” 56. Це в першу чергу ставиться до Толстого. Товстої ніколи не йде второваними (хоча б і їм самим уторованими) шляхами. У нього постійна й сильна внутрішня потреба – відкривати невідоме

Новаторство повести Толстого, присвяченої життя козаків, зовсім не означало відсутність якого-небудь зв’язку з літературними традиціями. Неважко помітити, що тема “Козаків” у своїй основі близька темі пушкінських “Циганів”.

При всій неоднозначності свого відношення до Пушкіна в різні роки, Толстой. завжди в ньому бачив учителя. Пушкіним він завжди перевіряв себе як художника. 7 червня 1856 р. Толстой записав у щоденнику: “Читав Пушкіна 2 і 3 частина; „цигани” чарівні…” Були часи, коли “Цигани” Толстому не подобалися. Знаменно, що: він змінив до них відношення саме тоді, коли посилено працював над “Козаками”. За три дні до запису про “Циганів”, 4 червня, Толстой писав у щоденнику: “Вирішив писати “Щоденник поміщика”, “Козака” і комедію. За перше приймуся за “Козака””

Безсумнівно, що, перечитуючи “Циганів”, Толстой вільно або мимоволі порівнював їх зі своїми “Козаками”. Подібність сюжетів і проблематики давали підставу для зіставлення. Зіставлення із власним художнім задумом допомогло Толстому побачити “Циганів” з нової сторони й по достоїнству оцінити їх. Разом з тим “Цигани”, по-новому прочитані й заново оцінені, сильно підбадьорили Толстого. “Читання обдарованих, але негармонійних письменників (те ж музика, живопис), говорив Толстой, дратує й начебто заохочує до роботи й розширює область, але це помилково; а читання Гомера, Пушкіна стискає область, і, якщо збуджує до роботи, те безпомилково”. Це визнання Толстого допомагає нам зрозуміти сутність і характер можливого впливу Пушкіна на Толстого. Сприйнявши пушкінську поему “Цигани” у співвіднесеності із власним задумом, Толстой тим самим як би перевірив свій задум, переконався в потребі своєї роботи. Пушкіна й у цьому випадку, і в багатьох інших подібні спонукав його кработе.

Про близькість “Козаків” до пушкінського “Циганам” уже говорилося в науковій літературі. У чому конкретно вона полягає? І в Пушкіна, і в Толстого в основі їхніх добутків лежить протиставлення цивілізованої людини природному, причому эстетически більше привабливим виявляється природна людина; і в Пушкіна, і в Толстого (хоча й по-різному) оповідання завершується або прямим (у Пушкіна), або непрямим (у Толстого) вигнанням цивілізованого героя. Подібність, таким чином, у постановці теми й у загальній концепції сюжету. У розробці сюжету в Пушкіна й Толстого – не тільки подібність, але й помітне розходження


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Новаторство повістей Толстого

Categories: Шкільні твори

Links