Непереможний нащадок козаків

Легендарний український богатир Іван Піддубний є одним із найвидатніших борців, які залишили по собі слід у світовій історії боротьби. За всі роки виступів його вважали непереможним.

Майбутній чемпіон народився на Черкащині в сім’ї селянина Максима Піддубного, козацький рід якого славився великою силою. Іван успадкував від батька великий зріст і витривалість, а від матері, яка гарно співала, – тонкий музикальний слух.

До двадцяти одного року хлопець жив у селі, потім поїхав на заробітки в Севастополь, де розпочалася його спортивна

кар’єра. У 1903 році на чемпіонаті світу в Парижі Піддубний здобув одинадцять перемог поспіль. Лише у дванадцятому поєдинку внаслідок нечесності суперника, котрий перед боєм змастив тіло олією, так що його не можна було вхопити, він програв. Після цієї поразки спортсмен пообіцяв усіма силами боротися проти нечесності на килимі.

З 1906 по 1924 рік Іван ІІіддубний виступав у міжнародних чемпіонатах за участю найсильніших борців світу. Йому аплодували Берлін, Париж, Франкфурт, Мілан, Одеса й Київ, Женева та Лондон, Москва й Петербург. Усі були в захопленні від Івана Піддубного, називали його “чемпіоном

чемпіонів”, “королем чемпіонів”, глави європейських урядів і короновані особи надсилали йому вітання.

Влучну й лаконічну характеристику українському богатиреві було дано в альбомі “Борці”, у якому читаємо: “Він боров найкращих світових чемпіонів без усякого жалю й без найменшого зніяковіння”.

Але Піддубний був кришталево чесним борцем і особливо активно виступав проти хитрувань у змаганнях. Коли в 1916 році організатори змагань наказали йому піддатися супернику, Іван скрутив його і ліг на лопатки, демонстративно тримаючи над собою, а потім піднявся й мовчки пішов із рингу.

Спортсмен писав, що непереможність у боротьбі йому дала козацька система фізичного виховання. Він гартував своє тіло ранковою гімнастикою, обтиранням холодною водою, щоденними

Тривалими вправами. Ставши всесвітнім чемпіоном, Піддубний часто відвідував українські села, змагався з охочими. Одного разу у своєму селі він улаштував змагання з рідним братом Митрофаном. Яке ж було здивування, коли Іван, який легко перемагав світових чемпіонів, програв братові, котрий усе життя боровся, застосовуючи народні прийоми. Отже, народна система фізичного розвитку виявилась ефективнішою, ніж класична.

Іван Піддубний був вірним сином свого народу. Коли чемпіонові видали паспорт, де записали його прізвище “Поддубньїй”, а в графі національність зазначили “русский”, він запротестував. Коли це не допомогло, спортсмен виправив у паспорті своє прізвище й написав “українець”. Кілька років за своє право називатися українцем він був ув’язнений. “Усе витерпів, мов у чортів у пеклі, я ж чемпіон світу був”, – згадував богатир.

Ім’я Івана Піддубного завжди буде нашою національною гордістю, а його життя слугуватиме могутнім імпульсом для відродження в Україні традицій козацької сили й слави.

407 слів 3 Часопису


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Непереможний нащадок козаків