“Не люди для літератури, а література для людей” (за поезіями Б. Грінченка)

І. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку…

(У той час, коли жив і творив Борис Грінченко, в письменницькому середови­щі точилися дискусії щодо завдань літератури. Багато митців відстоювало ідею “чистої літератури”, “літератури для літератури”. Поширювалося декадентство і занепадницькі настрої. Борис Грінченко одним рядочком окреслив своє ба­чення завдань літератури.)

ІІ. О, якби умів я книги тисячами розплодити, Зайнялось би скоро всюди сонце правди і просвіти.

1. Основний мотив вірша “Доки?” (Вірш “Доки?”

Борис Грінченко написав у той час, коли сам шукав відповіді на багато питань, які хвилювали його і не давали спокою його душі і молодій уяві. Люди чекали волі, та час ми­нав, а “довгий гніт минулих днів” не давав дихнути і вимагав від людей приховувати свої почуття. Доки ж будуть люди так жити? Та відповіді не було – “все мовчить!”.)

2. Ми на роботу на світ народились, Ми для борні живемо.

(Відповіддю на питання, що так мучили ліричного героя вірша “Доки?”, став вірш “До праці”, написаний Грінченком того ж 1881 року. Замолоду часто буває, що людину раптом охоплюють такі сум і туга,

що життя зда­ється неможливим. І раптом звідкись приходить проста відповідь на най­складніші питання. Ось так і вісімнадцятирічний поет сам знайшов відпо­віді на свої питання. Для того, щоб бути вільним, треба йти своїм шляхом, наполегливо працювати і нічого не боятися.)

3. Романтичні почуття в житті поета (вірш “Під вербами”). (Борис Грінченко був справжнім борцем за щастя України. Він також пізнав і справжнє ко­хання, яке прийшло до нього за молодих літ і не полишало до смерті. Це велике, всеохоплююче почуття відкрило нам тонкого лірика, який помічає, як “в хвилях купаються віти”, як сонячне проміння своїм сяйвом вкриває річку й дерева. Ліричний герой захоплений чудовою картиною: вродлива дівчина в річці пере полотно, “бризками воду збиває”. Закоханий погляд помічає все – і “карії очі – мов зорі з небес”, і “губи – червоная вишня”, і хвилі волосся, і “дужі й малі рученята” ) ІІІ. Естетика поетичних творів Б. Грінченка. (Борис Грінченко якось сказав: “Я силкувався знайти іскру свіжу там. де, здавалось, була сама темрява”. Його політична поезія мужня, наступаїьна, сповнена закликів до дії і пристрасної віри. Поетична творчість Грінченка різнопланова, у ній відбита широка гама роздумів і настроїв. “Про кохання ізнов я співаю пісні”, – говорить поет. І дійсно, творів інтимного та пейзажного плану в доробку Грінченка чимало. Вся його поезія глибоко оптимістична.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Не люди для літератури, а література для людей” (за поезіями Б. Грінченка)