Наркоманія – соціальне зло

Картотека підліткового кабінету обласного диспансеру – середовище жахливих фактів, реєстр скупчення горя. Вони проходять низкою перед моїми очима – хлопчики й дівчатка, юнаки і дівчата, все життя їх занотовано на стандартних клінічних бланках. Багато з них після лікування вернулись до здорового, свідомого життя, а багато-так назавжди і залишились у картотеці диспансеру з короткою припискою: “Знятий з обліку в зв’язку зі смертю…”

Ігор К. 1968 року народження. Вперше пізнав смак опію на шістнадцятому році. За словами матері,

яка кинулася до лікарів, із лагідного турботливого сина перетворився на справжнього бузувіра, здатного побити матір, потрощити меблі, перебити посуд. Попередній діагноз остаточно було підтверджено, коли Ігор пройшов курс обстеження,- опійна наркоманія,

Психопатія. Довго й наполегливо боролися лікарі за його життя, але він сам відмовився від ефективного лікування, не приймав медикаментів, не ходив на огляди, тікав із дому. І от результат: помер на руках матері після великої дози опійного маку. Врятувати його було неможливо: організм уже давно, по суті, не можна було назвати живим і функціональним. Знятий з обліку

в зв’язку зі смертю…

Сергій У. 1969 року народження. Потрапив до лікувального кабінету диспансеру з діагнозом – опійна наркоманія. Курив так званий “план”, вводив морфій у вени; коли не було наркотичних речовин, ковтав пілюльки.

Чотирнадцятирічний Сергій не міг помножити п’ять на п’ять, а від двадцяти відняти вісім. Його розумові здібності за період захворювання на наркоманію знизилися до рівня шести-семирічної дитини. Так само, як Ігор К., він уникав лікування, ховався від дільничного інспектора, тікав із дому. І от недавно Сергій У. помер, ввівши собі у вену надмірну кількість опійного препарату,. Знятий з обліку в зв’язку зі смертю…

Сімнадцятирічний Дмитро Г. нині перебуває у лікувально-трудовому профілакторії. Історія того, як він потрапив туди, так само жахлива, як дві попередні. У травні 1983 року Дмитро в гурті хлопців, старших за віком, потягнув разом з усіма “гостро приправлену> цигарку. І з цього дня почалося життя в позичку: не маючи власних грошей для придбання наркотиків, Дмитро взявся готувати опійні настоянки, за що “дружки” великодушно дозволяли йому залишати для себе по кілька міліграмів. У нього завжди і шприц був наготові. Для інших. Мати, бачачи це, тривалий час мовчала, боялася за синове життя (чула від сусідів і знайомих, як мстять наркомани). І кожний день її мовчання наближав Дмитра до тієї межі, за якою не залишається місця ні юнацьким мріям, ні першому коханню. І коли, зрештою, мати вирішила піти в міліцію і до наркологів, Дмитра довелося лікувати примусово…

Наркоманія – соціальне зло, що спотворює свідомість, калічить характер особистості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Наркоманія – соціальне зло

Categories: Шкільні твори

Links