На серці жаль, мій спокій зник І вже не вернеться повік

Учнівський твір За трагедією Йогана Гете “Фауст” і поемою Тараса Шевченка “Катерина”. Тема кохання і зради – одна з провідних у світовій літературі. Нерідко шлях до щастя був политий сльозами туге та розпачу, бо заради кохання жертвували навіть найціннішим – життям. Багато літераторів XVІІІ століття зверталося до те збезчещеної і покинутої дівчини. Але тільки Гете зм піднести цю тему на рівень справжньої трагічності. До такої дівчини отримала художнє втілення в славнозвісній трагедії “Фауст” – найвищому досягненні

поетичного г нія великого німецького митця. Його Гретхен, проста і щира, змалечку дотримується суворих життєвих правил і понад усе любить свою матір. Будучи єдиною опорою в сім’ї, дівчина опікується більшістю господарських справ: сама прибирає в хаті, готує їжу, шиє і миє. Вона працює легко і з завзяттям, робить усе так, як велять звичаї. Маргарита щиро вірить у Бога, відвідує собор, щотижня сповідується, не забуває, що живе у всіх на очах.

Сумирність, лагідність – Що краще є в природі

Цих найкоштовніших з окрас? її дівоча врода та душевна чистота полонили серце Фаус-І та, і Маргарита відкрила йому душу, покохала

всім серцем, забувши про звичаї, про людський осуд. Нове незнане почуття захопило її наче повінь, вона віддала своєму обранцю найкращі поривання душі, всю себе. Маргарита, яка сама завжди засуджувала гріх, раптово відчула, що не може цього зробити, бо таким прекрасним їй здалося власне почуття.

І от тепер я грішна! Та, Боже, що то за сумління, Солодкого чуття багаття!

Складна життєва ситуація, в якій опинилася набожна і щира Гретхен – народження позашлюбної дитини, смерть матері і брата, розлука з коханим, осуд з боку сусідів її призвела її до божевілля, зруйнувала молоде життя, залішивши сльози туги та розпачу.

Не судилось і Катерині з однойменної поеми Тараса Шевченка знайти щастя в коханні. Бідна дівчина не лише зруйновала своє життя та зганьбила дівочу честь, а й знеславила своїх батьків, завдала їм тяжкої образи. Під тиском людського осуду вони вигнали дочку-покритку з хати, і молода жінка з немовлятком на руках пішла світ за очі, не сподіваючись розшукати коханого, не сподіваючись на його любов та ласку. На руках дитина. Вийшла з села – серце мліє… Сумними були її мандри, але, як і кожна любляча мати, Катерина думала не про себе, а про те, що буде з сином, оплакувала його тяжку долю безбатченка.

Невеселі думи не давали спокою і Маргариті. Вона розуміла, що нікому у всьому світі немає до неї діла, що її гріх ніколи не дасть спокою.

Ой, тяжко-важко ходить попідтинням, А ще до того з нечистим сумлінням… Ой, тяжко-важко в чужині блукати І щогодини ждати розплати!

Палке кохання Гретхен стало причиною божевілля героїні. За середньовічними законами, народження позашлюбної дитини каралося відлученням від церкви і громадським судом. Тому досить часто молоді матері-покритки вбивали своїх дітей. Ця доля не обминула і гетевську героїню. Збожеволівши з горя, вона починає марити:

Рідну неньку я з світу звела, Втопила рідне дитя. Твоє й моє було в нім життя.

Вона впевнена, що Божий суд не простить її, бо цьому гріху нема прощення.

Мефістофель вважав, що душа дівчини навік загинула, але Бог простив її, і голос з неба відповів Духу Зла: “Врятована!” Можливо, що каяття саме і врятувало її душу. Біля небесної брами Фауста зустрічає душа Маргарити, яка все йому вибачила і любить, як раніше. Хор янголів уславлює “вічну жіночність” – усепрощаюче кохання та заступництво Богородиці. Своїм твором Гете, як і Шевченко, хотів не тільки під-І креслити жахливе становище дівчини-покритки в суспільстві, а й розказати про те, що шлях до щастя не завжди встелений квітами, що на цьому шляху багато труднощів, І сліз та розпачу.

І Гете, і Шевченко вважали, що людина не застрахована від помилок, бо ніколи їй не вдасться осягнути всі таєм-І ниці світу. Але життя кожного буде недаремним, якщо він не буде коритися долі, намагатиметься знайти своє щастя, яким би складним не був шлях до нього.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


На серці жаль, мій спокій зник І вже не вернеться повік

Categories: Шкільні твори

Links