Мої почуття лірики В. Симоненко

Нелегко жилося чесним і працьовитим людям, яких уважали “щасливими”. Саме про це Мова йде у вірші, що так і називається – “Дума про щастя”. І розповідається в ньому справді про щасливу людину – колгоспній доярці, хоча вже з перших рядків відчувається, що живеться їй не дуже легко. Вона ввійшла “мішкувато” у покрову – чому так? Напевно, від утоми, хоча це тільки натяк. А далі – штрихи, які насторожують читача – невеликий метафоричний образ: з будинку віє “нудьга й самота”… Напевно, жінка самотня, а тому, живеться

їй нелегко. Але проте, у неї навіть віник у руках “засміявся”, з нею в будинок увірвався “гамір, ошалілий сміх”. Гарне порівняння: коли мати прийшла, то притихлі (з будинку віє нудьга й самота!) діти “начебто креоли”. І так весело, так радісно стало, що від дитячого сміху й писку, що навіть місяцю схотілося відвідати це житло. Поет теж нібито захоплюється цією картиною:

Хлюпотить щастя дзвінкою хвилею, начебто тут вековало воно…

А якби тут і поставити крапку? Що ж, яскравий життєвий рисуночек, гарний, хоча й неглибокий. І поет зненацька повертає в іншому напрямку. Він іронічно запрошує фотографів,

поетів відтворити це щастя в газетні фото або “у жахливо веселому” вірші (оборотна увага на контрастні епітети “жахливо веселий” стих) або “обгрунтовано важких” статтях, де “стрибають веселі цифри”. Далі поет розкриває глибинну сутність, дорогу ціну, що платить ця жінка за щастя:

У доярки цієї щасливої руки й ноги вночі гудуть

Так одним лише вираженням – “руки й ноги вночі гудуть”, В.. Симоненко показує ту надважку роботу доярки. Тому-то й щастя її “важке”. Можна задати питання: , А як у вірші показане значення роботи жінки для всієї країни? Як ви розумієте метафору: “у космос висікають от не ракети, а пружні цівки молока”?

В “Думі про щастя” зображена гарна, працьовита людина з доброю душею. Людина, що справді заслуговує на велике щастя за свою працю, доброту, любов до інших, скромну й невибагливу. Вона щаслива, тому що неї люблять і вона любить своїх дитинок, людей. Доярка – життєлюбна, весела людина (нехай учні доведуть це, опираючись на текст вірша). Але щастя її – обкрадене, бідне. Вона одержала його важкою фізичною роботою, постійною утомою. Воно не гідно такої людини, як ця Марія або Настя. Так В. Симоненко показав красу й велич душі простої трудівниці, і засудив тих, хто, не цінуючи важкої роботи й прав на щастя, змушує її жити й працювати в тяжких умовах

По своєму ідейно-художньому змісті, гуманістичному звучанню, любов’ю до простої людини до ” Думи про щастя” близький вірш “Пекти”. У ньому поет говорить лише про одну побутову деталь селянського життя: у будинку необхідно палити пекти, а тому необхідно йти рубати дрова або носити солому. Скільки необхідно зусиль для печі-ненажери, у пащу якої жінка кидає своє здоров’я…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Мої почуття лірики В. Симоненко

Categories: Нові твори

Links