Мої міркування по трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов”

Майже всі знають, що Борис слывет царевбивцею, і однаково призивають його на царство. Дивне поводження юрби, дивне виявлення волі народу. У цій сцені Пушкін показує народ нетямущим (йому однаково, хто зійде на престол), сліпим знаряддям у руках бояр. “Про що там плачуть?” “А як нам знати! Те відають бояри, не нам чету”. От так, не розуміючи, що самі роблять, люди вибирають собі в царі Бориса. Їм однаково, убивця він чи ні. Мол, грішник він, а не вони. Мені подобається, як Пушкін своєрідно й гостро ставить питання. Коли вмирає Борис, народ уважає,

що над ним свершился Божий суд, що покарано головного винуватця всіх лих. Але в долі цілої країни не може бути винний тільки одна людина. Народ теж згрішив і згрішив сильно, вибравши вбивцю на трон. Божий суд триває – тепер страждає народ. Приходить новий правитель, і люди знову сліпо вірять йому і йдуть за ним. Дія наближається до розв’язки. У фінальній сцені, як і в експозиції, знову головну роль грає народ.

Люди знову по велінню бояр готові обрати собі нового царя. Але на їхніх очах відбувається вбивство безневинного царевича. І якщо злочин Бориса Годунова було відомо всім по слухах, те отут вони

самі сталі свідками нового вбивства. Відбувся новий злочин, народ знову обманутий, правда потоптана. Але народ уже не того. Прокинулися совість і свідомість. Бог покарав народ за гріх, і тепер він усвідомив, що пішов по несправедливому шляху. Перед народом, як і перед Борисом, встає вибір: іти проти совісті або вибрати правильний шлях. Але на відміну від царя народ робить вірний вибір.

Трагедія полягає в усвідомленні народу, у його пробудженні. Робити новий гріх люди відмовляються, виражається цей протест у фатальній безмовності. У трагедії піднімаються найглибші філософські й політичні проблеми. Разом з ними Пушкін розглядає проблеми моральності й совісті. Велика увага А. С. Пушкін приділяє проблемі народу й влади, у своєму добутку він показує ідеал російського народу, ідеал правди й совісти


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мої міркування по трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов”