Моя улюблена книга

У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам’яна стела-пам’ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксолана. Він – не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою.
Образу Роксолани присвятив свій роман і Павло Загребельний, який відповів на запитання, як і чому Роксолана, котра, здається, не зробила нічого виняткового чи надзвичайно’ видатного в історії людства, “не загубилася і не згубилася

в вік титанів” епохи Відродження. Вона зуміла відстояти свою людську і жіночу гідність у суспільстві, де зробити це було практично неможливо.
Відтоді, як я вперше прочитала цей роман, пройшло немало часу. Може, тому, що за своїм віком я тоді ще не могла осягнути нсього прочитаного, багато чого мені здалося незрозумілим. Та ось нещодавно я знову із захопленням перечитала “Роксолану”, і роман мені настільки сподобався, що став улюбленим літературним твором.
Я знаю, що буду ще не раз повертатися до нього, щоб знову й знову зустрітися з дивовижною своєю давньою співвітчизницею.
Коли я читала роман,

мені весь час здавалося, що я дуже добре знаю цю дівчину, вона мені вже зустрічалася. І раптом я зрозуміла: Загребельний уособив у образі Роксолани найвиразніші риси української жінки, її зовнішність, характер. її краса – це незрівнянна краса українок: “стан гнучкий”, “біле лице”, “біла шия”, “сині очі”, “довгі вії”, “тонкі брови”.
У її характері автор возвеличив чарівність української душі, і висоту почуттів, і прагнення до волі та знань, і турботу про знедолених, і незламність у часи важких випробувань, і над усім цим – свята любов до рідної України, за якою тяжко сумувала нескорена душа Насті. Ця любов допомогла піднятися з колін рабині і, ставши Роксоланою, досягти найбільших висот влади. При цьому єдиною зброєю Насті-Роксолани були її врода, розум, незалежна воля.
Сьогодні, на мою думку, образ Роксолани є дуже актуальним для нашого суспільства. Мабуть, серед моїх співвітчизників не знайдеться жодного, хто б залишився байдужим до цього образу, бо в ньому сконцентровані всі найкращі риси людини, що, опинившись у важких умовах, бажає відстояти свою гідність. Для кожної сучасної жінки Роксолана, крім того, стала ще й символом боротьби за власну особистість, неповторність, за право називатися дочкою своєї землі.
Мені навіть важко словами передати захоплення й пошану, що їх викликав у моїй душі образ героїні Загребельного. Я водночас відчула вдячність і за те, що вона уславила в історії ім’я української жінки, і за те, що своїм прикладом учить найвищим якостям людської особистості, і за те, що примушує замислитися Над власним характером. Знаю, що назавжди залишиться Роксолана поруч зі мною і я буду разом із нею долати свої життєві випробування, перемагаючи їх на шляху до щастя. Бо не вірити їй – не можна: “…Я з вами ітиму, я вірна і сильна. Я вам поможу у печалі і скруті. Що знала я, діти, про ваші шляхи? Та серце говорить (а серце правдиве), що доля судилась вам, діти, предивна, і буде щасливим великий похід. Я з вами – крізь терни до зір золотих – ітиму повік, бо не зможу не йти. Дійдемо – так серце мені промовляє. А серце все знає”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Моя улюблена книга

Categories: Твори з літератури

Links