Михайло Дудін Вірші

Михайло Дудін
Вірші
Перекладач: Анатолій Глущак
Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3
На світанні
Життям пересповита тишина.
По листю дощик –
розсипом пшона.
В ріці полонка місяця тремка.
На місяці лінивий сплеск линка.
Йдуть на галявйну боровики –
Прилипла глиця на круті боки.
Почувся хруст яєчка звіддаля:
Це появилося нове пискля.
Озвались тричі півні зувсібіч,
Закінчуючи співом
вірш і ніч.

/> Без вороття
Все починається на кручі,
У поєдинку двох начал,
Де сиві хвилі, ніби тучі,
Летять на кам’яний причал.
Знов давній парус рветься з місця,
Щоб не спинятися ніде.
І невідомість, як невіста,
Усміхнено обручку жде,
І вже од вогнища домівки
На несходимі рубежі
Зове надією мандрівка,
Мов співом кревної душі.
Світ супокою – мов неволя.
Тож буруном проклався слід –
‘Знімає руки з весел доля.
І починається політ.
Летиш орбітою крутою
За міжпланетне сповиття…
І бранцям подорожі тої
Нема й не буде вороття!
Оглядаючись на життя
Я рівноваги

не стрічав
Прекрасного й мерзоти, –
В поєднанні цих двох начал
Завжди свої незгоди.
Але на захист грішних нас
Живе від сотворіння
Святий, невичерпний запас
Любові та сумління.
Ланцюгова реакція
Коли тобі стає нестерпно важко,
Найперше – це зроби добро людині,
Яку біда зігнула ще страшніша.
І легше буде душі випрямляти:
Твою – спочатку, потім – ту, стражденну,
Якій добром ти сили долучив,
А далі все, як і годиться, піде:
Від посмішок обох враз повидніє в сутінках,
Світанок стане ближчим на два кроки,
І дві зорі над грізним океаном
Засвітяться, і мореплавця впертого
І цього разу обмине погибель.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Михайло Дудін Вірші

Categories: Твори з української літератури

Links