Міркування над віршем Бернса “Чесна бідність”

У вірші знаменитого шотландського поета Роберта Бернса говориться про те, що бідність не є людським пороком. Бедний – це не значить поганий. Так само, як і багатство не означає, що його власник – це гарний людин

Якщо ти бідний, але чесний, то соромитися чогось А та людина, що соромиться, “боягузливий раб та інше”. Багатство, уважає Берні (і я з ним згодна), це внутрішній мир людини, а не гроші: …Багатство Штамп на золотом, А золотий – Ми самі!

Шотландський поет говорить нам про те, що бідняки часто бувають дуже гідними й гарними

людьми. Гарна людина може ховатися й за поганим платтям. А от той, хто носить багаті одяги, добре їсть, той часто буває насправді “дурень і шахрай”. І Берні призиває нас: “…Судите не по платтю”. Крім того, для Роберта Бернса теперішня знать – це ті люди, які добре й чесно працюють. Ті, хто своєю працею приносять реальну користь. А багатії часто бувають дурні й неосвічені. Прості люди повинні перед ними змінювати голови тільки тому, що це знати:

От цей блазень – природний лорд Йому повинні ми кланятися Але нехай він чопорен і гордий, Колода колодою залишиться!

Так було раніше, у ті часи, коли жив

сам Роберт Бернс. Тоді насправді прості люди повинні були підкорятися дворянам. Але тепер це не так: ми живемо в демократичній країні, і перед законом тут усі рівні. А людини цінують по його роботі, а не по його походженню. А в ті часи король міг, наприклад, призначити свого лакея генералом просто тому, що йому так схотілося. Але, незважаючи на те, що він міг робити що завгодно, все-таки король не міг зробити дурня розумним або негідника шляхетним:

Король лакея свого Призначить генералом, Але він не може нікого

Призначити чесним малим. У людини може бути скільки завгодно різних нагород або звань, грошей і іншого майна, але всі ці речі не можуть замінити людині розум і шляхетність:

При всьому при тім, При всьому при тім Нагороди, лестощі И інше Не заміняють Розум і честь И все таке інше!

Але, незважаючи на те, що в його часи людей цінували за їхнє походження, Роберт Бернс вірить у краще. Він вірить, що рано або пізно наступить такий час, коли людей будуть цінувати за їхні внутрішні достоїнства: працьовитість, розум, совість, чесність: Настане день, і година проб’є, Коли розуму й честі – На всій землі прийде черга Стояти на першому місці. Мені здається, що такий час поступово наступає, і в нашій країні теж. Звичайно, не завжди й не скрізь це так, але все-таки в багатьох демократичних країнах люди цінують не гроші й не знатність, а теперішні людські якості. Особисто я (як і Роберт Берні) вірю, що рано або пізно, але це відбудеться на всій землі. Люди не будуть плазувати перед богатими. Не будуть намагатися будь-що-будь розбагатіти, а будуть прагнути стать богаче душевно. Вірю, що люди усе більше й більше будуть піклуватися друг про друга, незважаючи на походження

Я дуже сподіваюся, що мрія Роберта Бернса здійсниться. А він мріяв от про що:

При всьому при тім, При всьому при тім Можу вам пророчити я, Що буде день, Коли навкруги Всі люди стануть брати


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Міркування над віршем Бернса “Чесна бідність”

Categories: Нові твори

Links