Мир казок М. Е. Салтикова-Щедріна
1. Поняття й типології казок. 2. Казка народна й казка авторська. 3. Галерея образів казкових персонажів. 4. Від поміщика й генерала до інтелігента й мужика.
5. Вплив казок Щедріна на російську літературу – Казка – неправда, так у ній натяк… А. С. Пушкін Казка – особливий, фантастичний і реальний мир У невеликому по обсязі тексті криється найчастіше особливий зміст – тут можна знайти й реальну раду для певної життєвої ситуації, і побачити концепцію світогляду, і одержати банальне задоволення від захоплюючий, захоплюючий дух сюжету.
Є історії для дорослого вуха, а є такі казки, у яких кожний зможе знайти для себе щось захоплююче, цікаве, корисне. До казок ставилися дуже дбайливо, намагаючись передати зміст, зберігши дрібні нюанси значення. Найчастіше навіть порядок слів ніс у собі особливе значеннєве навантаження й не піддавався змінам М. Е. Салтиков-Щедрін є продовжувачем казкової традиції Д. И. Фонвізіна, А. С. Грибоєдова, Н. В. Гоголя. Посада градоправителя, що письменник займав протягом
Казки з’явилися підсумком міркувань сорока років життя й вилилися в інтенсивну чотирирічну роботу Вони створюються з 1882 по 1886 рік. Звернутися до такого несерйозного на перший погляд жанру Щедріна спонукав цілий ряд вагомих причин. З одного боку, складна політична ситуація в країні, характеризуемая моральним терором, гоніннями на інтелігенцію з боку поліцейських керувань, розгром народництва не дозволяли письменникові прямо виявити й розкритикувати існуючий режим. У найкращому разі такий добуток не пройшло б до друку, у гіршому автора єретичної праці чекала щонайменше каторга. З іншого боку, жанр казки завжди був близький за духом і стилем письменникові-сатирикові Гіпербола, фантастика, іронія – стандартні для казки прийоми прикраси мовлення – були характерні й для щедринского стилю в цілому.
Демократичність цього жанру дозволяла краще донести зміст добутку простому народу, а відношення до нього, як до дитячого й несерйозного добутку дозволило б уникнути відповідальності за антиурядові думки. У своїх казках Щедрін широко використовує мовні прийоми, створені народом. Багато хто його тексти починаються по канонах із зачину (“жили так минулого”, “у деякому царстві, у деякій державі”), використовуються прислів’я, приказки, приповідки (“Кінь біжить – земля тремтить”, “Двом смертям не бувати, однієї не минути”).
Письменника зближає з народною творчістю й загальною концепцією внутрішнього простору добутку – фантастичні образи, гротескні персонажі, традиційні повторення елементів сюжету. Але Салтиков-Щедрін не копіює цілком казковий простір – він створює власний мир і населяє його сучасними, актуальними персонажами. Насамперед це невластивий для народного епосу образ автора Він затінений, прикрита маскою добродушного оповідача егоехидная, саркастична усмішка. Інакше зображений основний казковий образ – образ мужика. Для казки характерно його безперечна перевага над паном – він завжди його перемагає, залишаючи богатого в дурнях.
Щедрін неоднозначно ставиться до цього образа. Мужик у його казках часто виявляється в дурнях, хоча безперечно наділений неабиякою часткою тямущості й спритності Зокрема, у казці “Як один мужик двох генералів прокормив” цей самий мужик, маючи просто фантастичними можливості, сам себе залишає в дурнях, зв’язавши за наказом генералів мотузкою й сам себе прив’язавши їй до дерева: “Щоб не втік”. По суті, Щедріну вдається створити новий, досі небачений жанр російської політичної казки.
І в цих авторських казках відбиваються ярчайшие представники російського суспільства кінця XIX століття. Показано всю соціальну анатомію, представлені всі стани суспільства – від селянства й мужичества, до купецтва й представників царської влади. У казці “Ведмідь на воєводстві” представлена груба, необтесана й неосвічена царська влада, що безграмотно керує країною й наплевательски стосовна до питань утворення Черговий Топтигин, займаючи чин воєводи, випробовує бажання негайно знайти який-ні-будь інститут, щоб негайно його спалить. Головним мудрецем і радником Лева, особи царської, автор робить Осла – живу алеГорею впертості й тупості.
Тому й така розруха діється в країні. Широко застосовує автор гіперболу, надаючи казкам найчастіше самий несподіваний зміст і роблячи їхні сюжети оригінальними й запоминающимися. Так в оповіданні “Дикий поміщик” показаний поміщик, що всією душею ненавидить селян і бажає їхнього зникнення.
У підсумку всі кріпаки зникають, залишивши того на самоті й запустінні. Поміщик харчується одними пряниками, не стежить за собою: “Весь він… обростив волоссями… а пазурі в нього зробилися як залізні”.
Тільки тоді стає ясно – все його господарство й благополучне життя трималися винятково на народній праці. В “Премудрому піскарі” автор зображує таку інтелігенцію, що свідомо пішла від боротьби в мир особистих інтересів і турбот. Обиватель-Піскар ховається від страшного навколишнього світу, замуровує себе в нору й пишається собою: “зсех перемудрував”. А в підсумку його життя складається в одну тільки фразу: “Жив – тремтів, умирав – тремтів”. Є в галереї казкових образів, створених блискучим розумом Щедріна, такі герої, як інтелігент-мрійник (” Карась-Ідеаліст”), і самодержець, що грає роль мецената (” Орел-Меценат”), і нікчемні генерали, і покірний “самовідданий заєць”, що сподівається на милість “хижаків” (от ще одна сторона рабської психології!
), і багато інші, що відбили історичну епоху, з її соціальним злом і демократичними ідеями. Своїми добутками в жанрі казки Щедрін по праву заслужив покликання Він довів чудове володіння езопівською мовою й неймовірної по своїй силі й різноманіттю фантазії. Споконвічна народна фантастика казкового простору сполучається з пізнаваним, реалістичним зображенням навколишньої дійсності.
Перебільшення, сатира й іронія дозволяють виділити ті сторони життя людини, які в першу чергу мають потребу в зміні в кращу сторону. Казки Щедріна вплинули на подальше становлення росіянці літератури





Схожі твори:
- Велич таланту Шевченка-пейзажиста Живописна спадщина великого сина України Тараса Григоровича Шевченка вражає своєю майстерністю. Серед творів видатного художника безліч ілюстрацій до його поетичних творів, пейзажів, портретів. Робота в археографічній комісії дозволила Тарасу Григоровичу відвідати різні куточки України і донести до нас живописні спогади про красу рідного краю. Мені ніколи не доводилося бути в...
- Відповіді до теми: “Рідна Україна. Світ природи” Що таке пейзаж у літературному творі? Пейзажем у літературному творі називається опис природи чи окремих явищ природи. Пейзаж може зустрічатися як у прозі, так і в поезії, і навіть у драмі у нпгляді авторських ремарок. Якщо вірш присвячений природі, він належить до окремого різновиду поезії – пейзажної лірики. Навіщо потрібен...
- Лоїс Макмастер Буджолд Осколки честі Лоїс МакМастер Буджолд Осколки честі Розділ 1 Крізь імлистий ліс струменіло море туману: м’якого, похмурого, мерехтливого. На вершинах хребтів серпанок ставав прозоріший – ранкове сонце, що вже починало припікати, розсіювало вологу, хоча в ущелинах, залитих прохолодною безмовною імлою, все ще панували досвітні сутінки. Командор Корделія Нейсміт, озирнувшись на ботаніка своєї...
- Любите книгу, вона полегшить вам життя Казковий дитячий мир мрій і фантазій. Добра посмішка матері, її ніжні руки, загадковий голос, що веде мене в дивне й прекрасне. Зустріч із книгою Пушкіна відбулася легко й щасливо, вона стала моєю подругою, порадницею… Ішли роки. Росла я, училася писати, розуміти друзів, бачити красу природи й любити. І моя книга...
- Києво-Печерська лавра (опис пам’яток історії культури) На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві (Україна). Києво-Печерська лавра була заснована близька тисячі років тому. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, але й насправді святе місце. Початок розвитку...
- Феноген, Ліхтаренко, Маюфес З цієї групи персонажів увагу учнів слід зосередити на двох найвиразніших постатях – Феногена і Ліхтаренка, які значною мірою доповнюють образ Пузиря. Характеризувати Феногена і Лїхтаренка найзручніше одночасно, оскільки і в самій комедії вони показані спільниками. Феноген Петрович (прізвище в творі не згадується) – “права рука хазяїна”, Порфирій Аристархович Ліхтаренко...
- Павло Тичина Доповідь про поета Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козе-лецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського...
- Основні теми творчості О. І. Купріна Твір по добутках “Молох”, “Олеся”, “Двобій”. О. І. Купрін у кращих своїх добутках відбив буття різних станів російського суспільства кінця XІX – початку XX століття. Продовжуючи гуманістичні традицій російської літератури, особливо Л. М. Толстого і А. П. Чехова, Купрін – був чуйний до сучасності, до її актуальних проблем. Літературна діяльність...
- Щастя в розумінні Некрасова Щастя людське. Хто знає, що це таке? Може той, хто говорить про себе: “Я щасливий”, пояснити значення цього слова, дати визначення цьому поняттю? У всі віки філософія, психологія та мистецтво стикаються з цим питанням. У всі віки кращі уми людства намагалися знайти вирішення цієї загадки. Виникали дивні концепції “щастя після...
- Значення творчості Т. Г. Шевченка Шевченко – основоположник нової української літератури. Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і...
- Жанр твору – “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 6. “ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ” – РОМАН ПРО ДОЛЮ ПОКОЛІННЯ Доволі и того, що недугу вказано, а як від неї вилікуватися – це вже Бог знає. М. Лєрмонтов Сила таланту М. Лєрмонтова була такою, що він неминуче мав прийти до прози, хоча б тому, що відчував...
- Окультизм Виникши в первісну епоху людства, магія не залишалася незмінної протягом століть, а приймала різні форми. Однієї з розвинених її форм є окультизм. Окультизм (від лат. occultus – таємний, таємний) – це загальна назва для навчань, “теоретично” обосновивающих наявність магічних (чарівних, сверхнатуральних) сил у людині й космосі, недоступних для простих смертних,...
- Епігони і еклектики На початку ХХ століття не склалося нових течій з нашого науці. У Західної Європи цей час характеризується епігонством і еклектизмом. Непереконливість методів іноді усвідомлюється, але хиткість висновків сприймається як слідство недостатності матеріалу. Ми можемо спостерігати прагнення великим зведеним бібліографічним чи систематизирующим трудам. Ці зведення, покажчики, енциклопедії яких багато важать як...
- ОБРАЗ НАТАШИ РОСТОВОЙ У РОМАНІ “ВІЙНА Й МИР” Наташа Ростова центральний жіночий персонаж роману й, мабуть, самий улюблений в автора. Товстої представляє нам еволюцію своєї героїні на п’ятнадцятирічному, з 1805 по 1820 рік, відрізку її життя й протягом більш ніж півтори тисячах сторінок роману. Тут усе: і сума ідей про місце жінки в суспільстві й сім’ї, і думки...
- Людина заслуговує свого щастя й завжди стражданням Духовний стан (точніше б сказати – бездуховне) “постоялого двору”, стан, коли є тільки швидкоплинне “зараз” без твердих видів на ” Майбутнє “, народжує й певний скепсис свідомості, мироотношение морального релятивізму, відносності всіх людських цінностей. “Так навіщо я неодмінно повинен любити мого ближнього або ваше там майбутнє людство, що я ніколи...
- Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис (у рос. вар. Лисиця, Лисиця) – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” (езоп, пров. І. А....
- “В чому складність образу Степана” за драмою Л. Українки “Бояриня” Видатна українська письменниця Леся Українка у своїй поетичній драмі “Бояриня” вивела образ головної героїні Оксани, на прикладі якої показала, що може статися з людиною, відірваною від рідної землі, рідних традицій і звичаїв. Та не менш трагічним можна назвати і образ її чоловіка Степана, який і привіз Оксану до Московії. Степан...
- Високим берег любові Роман О. Гончара “Берег любові” – про красу. В ньому йдеться про наше сьогодення. Автор розв’язує животрепетні проблеми духовного, морального змужніння людини. Про все це письменник розповів натхненно, піднесено, красиво. “Берег любові” – високохудожня ліро-епічна поема. Чарівною красою сповнена вже сама назва твору. Це відчуття чарівності не тільки не полишає...
- Движение “театра абсурда” (или “нового театра”) На практике театр абсурда отрицает реалистичные персонажи, ситуации и все другие соответствующие театральные приёмы. Время и место неопределённы и изменчивы, даже самые простые причинные связи разрушаются. Бессмысленные интриги, повторяющиеся диалоги и бесцельная болтовня, драматическая непоследовательность действий, – всё подчинено одной цели: созданию сказочного, а может быть и ужасного, настроения. На...
- Вітчизняна війна 1812 року в долях головних героїв роману Л. Н. Толстого “Війна й мир” Оповідання про війну 1812 року Л. Н. Толстой починає із суворих і врочистих слів: “12 червня сили Західної Європи перейшли границі Росії, і почалася Війна, тобто відбулося противне людському розуму й всій людській природі подія”. Товстої прославляє великий подвиг російського народу, показує всю силу його патріотизму. Він говорить про те,...