Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Мiй родовiд

Мiй родовiд

Мене назвали Олександрою на честь обох моїх бабусь: з боку мами i з боку тата. На жаль, однiєї з них вже немає, вона померла рiк тому у вiцi шiстдесяти семи рокiв, це мамина мати – моя бабуся Олександ ра Михайлiвна. Народилася вона 1932 року в сiм’ї селян, пiд Воронежем. Усi страхiття голоду, вiйни, усi людськi страждання дiсталися на її долю. З дитинства вона назавжди запам’ятала жах вiйни – як фашисти прийшли до села, де мешкала бабуся, зiбрали бодай усiх жителiв у стару хату, зачинили дверi i пiдпалили хату… Усiх, хто спробував якось вибратися, наздогнала

автоматна черга. Як вона з такими ж за вiком дiтьми, ходила пiзньої осенi на прибранi вже колгоспнi поля i, розриваючи мертву землю руками, викопувала мерзлу картоплю, бо їсти дуже хо-тiлось. П’ятеро її братiв i сестер померли. У матерi залишилась тiльки вона. Батько бабусi загинув на фронтi ще у сорок першому.

У шiстнадцять рокiв бабуся приїхала на Україну, та так i залишилась тут до кiнця свого вiку у шахтарському мiстечку на Донеччинi. Тут вона вийшла замiж, народила сина та дочку. Все своє життя працювала на шахтi на тяжкiй роботi, ростила дiтей, хазяйнувала у своєму домi; вона була лагiдна, весела i дуже мене

любила. Менi прикро, що добре серце моєї бабунi зупинилося так рано. Я вдячна їй за любов до мене i за те, що вона народила мою маму, а мама – мене. Свого дiдуся з боку мами я нiколи не бачила, вiн помер за чотири роки до мого народження. Народився вiн пiд Харковом, у селi Огульцi, мама розповiдала, що дiдусь був освiченою людиною, багато читав, працював головним механiком на шахтi, але вiн був дуже суворою, навiть, жорсткою людиною i свою родину iнодi доводив до вiдчаю. Мама зiбрала у своєму характерi щось вiд бабунi – вона буває i лагiдною, i веселою, i щось вiд дiдуся – вона може бути суворою i категоричною. Матуся приїхала до нашого мiста у п’ятнадцять рокiв, а зараз їй уже сорок вiсiм. Спочатку вона працювала на фабрицi, а потiм у iнститутi. Там вона зустрiла татка, i вони побралися.

Мiй татко, Вiталiй Iванович, народився у Харковi. На вiдмiну вiд мами, його батьки живi, хоч уже й не зовсiм здоровi. Його татовi, а моєму дiдусевi вже вiсiмдесят п’ять рокiв. Дитинство у нього було тяжке, знедолене, а коли вiн став дорослим, почалася вiйна. Дiдусь дiйшов аж до Берлiна, але вiн кiлька разiв був тяжко поранений, i до сьогоднiш нього дня шматочок кулi носить у своєму плечi, як тяжку пам’ять тих страшних днiв. На свято Дня Перемоги ми завжди всiєю родиною їдемо до дiдуся, щоб поздоровити його з цим святом i подякувати за все, що вiн для нас зробив. Дiдусь згадує минуле й iнодi, коли розповiдає про те, що було у його життi, скупа сльоза навертається на старенькi очi. Тодi бабуся Олександра Петрiвна зараз же починає змiнювати тему розмови, щоб дiдусь не переймався ще i ще раз тими жахливими хвилинами стрiляни ни, вибухiв, страшних боїв не на життя, а на смерть… Бабуся молодша вiд дiдуся на цiлих дев’ять рокiв, але вона теж старенька i дуже хвора. Вона вже кiлька рокiв не виходить iз двору. У неї хворi ноги i дуже слабке серце. I не дивно, бо у неї було теж тяжке життя i тiльки праця, праця, праця. Народилася вона на Сахновщинi. Бiдкалася з матiр’ю, а потiм пiшла у найми. Коли трохи пiдросла, їй пощастило – її забрала до себе тiтонька. Бабуся навчилася грамоти, потiм пiшла працювати i за-кiнчила вечiрню школу, а пiсля неї – технiкум. Працювала бухгалте ром на заводi, виховувала трьох синiв, а потiм i онукiв.

Я пишаюся своєю родиною. Головне у нiй – людянiсть, чеснiсть i поряднiсть.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твiр-мрiя. “Софiївка” – це вже iсторiя Є у м. Уманi (на Черкащинi) дендрологiчний заповiдник. Створено його на замовлення графа Ф. Потоцького i названо так на честь його вродливої дружини Софiї. Десятки тисяч крiпакiв працювали на будiвництвi цiєї визначної пам’ятки українського садово-паркового мистецтва. Чим же вона така визначна? Чому ще й зараз їдуть туди люди, щоб подивитись...
  2. Проблема батькiв i дiтей та ii актуальнiсть у наш час (за твором “Дикий Ангел”) I. Найголовнiшi проблеми п’єси “Дикий Ангел”. (О. Коломiєць гостро i принципово порушує у творi такi проблеми: єднiсть особистого i громадського, чесна i сумлiнна праця кожного члена суспiльства, вiдповiдальнiсть перед майбутнiми поколiннями за свою працю. Сам автор так визначив проблему п’єси: “Повiсть про сiм’ю”.) II. Проблематика, образи, конфлiкти п’єси. 1. Визначальнi...
  3. Як я довідалася щиру цінність речей ( твір-замітка в газету) На все літо батьки відправили мене відпочивати до бабусі. Я довго не могла звикнути до ритму життя невеликого села: встають зі сходом сонця, як вони говорять “з першими півнями”, виганяють на пасовище домашня худоба, возяться в саду й городі. “Навіщо так рано?” – запитала я в бабусі. Бабуся посміхнулася й...
  4. Артюр Рембо – символ свiтового поетичного авангарду “Безпрецедентною пригодою в iсторiї мистецтва” схарактеризував творчий шлях Артюра Рембо Стефан Малларме. Усе коротке його життя (тридцять сiм рокiв) було постiйним духовним експериментом у поезiї й авантюрою в особистому життi. Уже в 15 рокiв вiн почав писати вiршi, що засвiдчили його поетичний талант. З дитинства ненавидiв своє рiдне мiсто Шарлевiль,...
  5. Бабуся-служниця – утілення християнських засад життя (“Інститутка” Марка Вовчка) Із-поміж персонажів повісті з великою любов’ю змальовує письменниця бабусю, служницю пана. Була вона “старесенько-старесенькою, – аж до землі поникає, та вся усенька зморщена”, але не звільнили її від роботи. І біля печі допомагає, і в саду працює. А вже лагідна, привітна та добра з усіма! “Зозуленько”, “любко”, “голубко”, “панночку” –...
  6. Твір на тему “Мій родовід” У моєму родоводі кожен має якусь дивовижно цікаву й неймовірно захоплюючу історію. Більшість моїх родичів корінні українці. Спочатку я б хотіла розповісти про родичів моєї мами. Коли моя прабабуся Мар’я Миколаївна ще була маленькою дівчинкою, її сім’ю в ті нелегкі часи розкуркулили за те, що на все село в них...
  7. Твір-опис “Бабусина хата” або “Бабусине обійстя” Моя бабуся живе в селі, у власному обійсті. Бабуся добре зберігає народні традиції, тому в неї справжня українська домівка. Її будиночок чисто побілений. Кругом будинку насаджені вишневі дерева квіточки: чорнобривці, анютині вічка, нагідки. Рами вікон бабуся за звичкою фарбує у синій колір, а лиштву, що прикрашає вікна, теж білить. На...
  8. Твір про свою бабусю Моя бабуся – навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється. Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі – дзеркало людської душі. І це справді так! Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це – тема іншого твору....
  9. Твір-опис процесу праці за власними спостереженнями в художньому стилі Бабусині пиріжки. Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, – це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми...
  10. Твiр з народознавства. Про квiтку папоротi Легенда розповiдає, що квiтне папороть тiльки одну мить опiвночi на Iвана Купала. Маючи цю квiтку, можна вiдшукати всi скарби, як би глибоко пiд землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лiсi таку квiтку набагато важче, нiж самi скарби. За розповiдями, опiвночi iз широких листкiв папоротi несподiвано з’являється пуп’янок, який на...
  11. Жива зелена аптека (твір-спостереження на основі власного досвіду) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Жива зелена аптека (твір-спостереження на основі власного досвіду) У селі мою бабусю вважають знахаркою, а я думаю, що вона справжня чарівниця. Я часто прошу її взяти мене в поле, на луки чи в ліс, коли вона йде туди по лікарські рослини. Бабуся знає, коли треба рвати ту чи...
  12. “Цікавинки домашнього птацтва” Моя бабуся – дуже чуйна і добра людина. Вона живе в селі, і мабуть тому, що усе життя провела, працюючи у сільському господарстві, вона легко рухається і сміється, не зважаючи на вік, так заразливо, ніби молода дівчина. Наскільки я пам’ятаю, великий руський письменник Л. М. Толстой колись сказав, що очі...
  13. Я хочу розповісти про свою бабусю Її кличуть Зоя Олексіївна, і працює вона вихователем у школі-інтернаті. Робота ця настільки ж складна, наскільки важлива, тому що в інтернаті багато дітей-сиріт і хлопців з неблагополучних сімей. Бабуся часто розповідає нам про забавні або неприємні випадки на роботі. В інтернаті діти живуть п’ять днів, а додому їх забирають тільки...
  14. Як я пік млинці (твір-опис) У нас на кухні уздовж стіни висять обробні дошки. Одну з них бабуся бере, коли готує щось із м’яса; іншу – для овочів; є і спеціальна дошка для риби. Дошки стемніли від часу, в них багато щербин від ножів. Але однією дошкою жодного разу ще не користувалися, хоча висить вона...
  15. На косовиці (твір-оповідання про випадок з життя) Літо – чудова пора відпочинку. Цього року, як і всі попередні роки, я поїхав до бабусі в село. Там завжди багато роботи. Але моя добра бабуся жаліє мене з братом і тому в нас вистачає вільного часу для цікавих занять. Ми ходимо на риболовлю, просто купаємося в річці, граємо з...
  16. Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його...
  17. Лиш праця світ таким, як е, створила. Лиш в праці варто і для праці жить (І. Франко) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Лиш праця світ таким, як е, створила. Лиш в праці варто і для праці жить (І. Франко) Я повністю погоджуюся зі словами видатного українського письменника, літературознавця, перекладача Івана Яковича Франка про те, що світ таким, як він є, створила лиш праця, що лише в праці і...
  18. З чого починається батьківщина (твір на морально-етичну і патріотичну теми) День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся,...
  19. Тема твору З чого починається батьківщина День у день, ось уже вісім років, мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою в дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона вишивати: шиє, вишиває. Як каже моя матуся,...
  20. З чого починається батьнівщина (твір на морально-етичну і патріотичну теми) День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся,...
Мiй родовiд
«
»