Мій чотириногий друг

Вона примружує очі, ліниво потягується, а потім несподівано плигає прямо мені на зошит. Сидить і виразно дивиться на мене, неначе про щось хоче сказати. Я вже знаю, про що, тому кладу ручку і покірливо йду на кухню, щоб нагодувати мою Маленьку чотириногу подругу. Не встигаю озирнутися – вона вже сидить біля своєї миски і Дзвінко муркотить. Її звуть Орися, і це ім’я було придумане мною ще задовго до появи Маленького кошеняти у нашій сім’ї. Я дуже хотіла кішечку, з багатьох варіантів вибрала вже для неї найкраще ім’я, а батьки ніяк не погоджувались

її купити. Та одного разу в кущах я побачила, як ворушиться якась Сіренька “рукавичка”. Придивилася – і побачила свою Орисю. Зараз дивовижним чином ця замурзана “рукавичка” перетворилась на граціозну Темно-сріблясту кішку з великими і мудрими зе-леними очима, чорними вусами і ніжно-рожевими подушечками на лапках. Дивно, але жодного разу вона нікого не дряпнула, хоча дуже любить гратися і плигати на ноги, коли входиш у кімнату. Навпаки, якщо хтось захворів, Орися лягає поруч або (якщо буде дозволено) на нього і починає “лікувати” своїми піснями. А ще вона не дозволяє, щоб у квартирі з’явився

“чужак”: буде полювати на муху або павука, доки не зловить чи не вижене. Незважаючи на таку собі нелюбов до “чужих”, Орися завжди рада гостям. Хто б не прийшов до нашого дому, вона всіх зустрічає своїм неповторним муркотінням, починає кружляти навколо ніг гостя, а потім довірливо лягає йому на коліна. Ось така є у мене Подруга – красуня, яку я дуже люблю і яка відповідає мені такою ж ніжною та вірною любов’ю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Мій чотириногий друг

Categories: Нові твори

Links