Міф

Міф – це оповідь про богів і героїв, які брали участь у створенні світу. Поняття “міфологія” має кілька значень: сукупність оповідей однієї культурно-історичної традиції (скажімо, індоєвропейської, слов’янської, української); особлива форма світосприймання; наукова дисципліна, яка досліджує міфи й міфологічні системи. Для реконструкції міфів використовують дані психології, етнографії, археології, лінгвістики, інших наук.

Міф – спосіб пізнання світу. У міфологічній свідомості макрокосм ( Природа ) й мікрокосм (людина) взаємопов’язані

й становлять єдину систему світобачення, де світ пізнається через людину й навпаки. Релігія обожнює вищу силу, а міф – сили природи й пристрасті людської душі. За переконаннями давніх слов’ян-язичників, Усесвіт пронизаний потужною демонічною силою. За християнським віруванням, охороняти людину від її впливів покликані Спаситель, ангели, архангели й святі.

У давнину майже всі народи мали потрібні уявлення про світобудову. Універсальних версій походження космосу було кілька, і всі вони так чи інакше формували світогляд людей, керували їхнім духовним життям і побутом. Згодом вони стали звичними

й відобразилися в народній поезії. Давня людина жила в єдності зі Всесвітом, природою, будучи їхньою часточкою. Живучи в лісі, наші пращури думали, що й вони походять від дерев. Багато племен тотемами – першопредками, родоначальниками, захисниками й годувальниками – уважали тварин.

Задовго до появи людини планета була населена птахами й рибами. Тому й у міфах вони постають причетними до світобудови. Із зародженням життя й створенням світу пов’язували також воду. Не дивно, що її культ існував майже в усіх народів. За давніми уявленнями, ця живлюща волога існувала й тоді, коли ще нічого не було – ні неба, ні землі. Згідно з іншими віруваннями, світ був заснований павуком. Загалом у міфології різних народів перевагу надано нерукотворному вибудовуванню світу: надприродними властивостями наділено вогонь, воду,

Місяць, вітер і сакральні предмети. Здатність бути магічною могла одержати за певних обставин будь-яка річ.

До світогляду українців увійшли вірування та уявлення багатьох поколінь, які жили на території сучасної України й належали до різних племен та археологічних культур.

Проте для всіх традиційних культур у всьому світі спільною є спрямованість на поєднання трьох світів: минулого, сучасного й майбутнього. Усі культури будуються на шануванні померлих предків, і саме від цієї шани залежать добробут і душевний спокій живих. І не тільки тому, що старші “відгранювали” господарчий досвід чи віддавали сили дітям, коли ті були маленькими. Просто між поколіннями існує містичний зв’язок (незримий і пізнаваний через міфологічні образи). Померлі предки відходять у потойбіччя й там приєднуються до всеблагого і всемогутнього начала. Тому, ідучи дорогою правди й шануючи тих, хто відійшов у вирій, людина отримує захист і підтримку світлих сил. А вони, як свідчать міфи, завжди перемагають.

403 слова За О. Таланчук


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Міф

Categories: Нові твори

Links