Медард – герой роману Е. Т. А. Гофмана “Еліксир сатани
Медард – належить до проклятого небом роду, початок якому поклала зв’язок талановитого і честолюбного художника Франческо з Генуї з посланницею диявола, що обернулася чином “Шв. Розалії. Народження М. затьмарене смертю батька, нащадка грішного художника, нащадка роду, заплямованого інцесту, самого злочинця і вбивці. М. відчуває родове прокляття, намагається придушити гру пристрастей і згубні прагнення, але попри все йде від злочину до злочину. Гофмана цікавить генеалогія зла. Історія М. протиставлена традиційному шляху героя “роману
Після закінчення духовної семінарії стає ченцем, виявляючи талант проповідника, вміння підпорядковувати собі слухачів. Коли одного разу з-за хвороби красномовство зраджує йому, він вирішує випробувати на собі дію таємничого напою, що зберігається серед реліквій монастиря, за переказами, диявольського еліксиру, яким Сатана спокушав святого Антонія. Натхнення повертається до нього, але його бунтівної натурі тісний монастир, він рветься в світ. У героя прокидаються темні інстинкти, вирує погана спадкова кров,
Гофман наділив М. таємничим двійником, який невідступно слідує за героєм. М. – один з тих персонажів романтичної літератури, які обрали зло, заперечуючи існуюче світоустрій; один з демонічних персонажів, злочинець і викупна жертва. У фіналі М. розкаюється у злочинах і вмирає залученим до небесної благодаті. Його далекий предок, художник Франческо, покараний за гріхи безсмертям, як Агасфер, вічний блукач, як Мельмот, залишає землю. Доля трактується в романі як спокутування своїх і чужих злочинних діянь, як приклад перемоги над диявольськими силами.





Схожі твори:
- Сторінками біографії та творчого шляху Й.-В. Гете. Лірика Гете ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Й.-В. ГЕТЕ 1. Сторінками біографії та творчого шляху Й.-В. Гете. Лірика Гете Гете жив у другій половині XVIII – першій половині XIX століття. 75 років його життя припало на великі, епохальні зміни в історії країни і народів Європи. Він був сучасником французьких революцій, наполеонівських війн, війни...
- Мій улюблений письменник про любов (по оповіданню И. А. Буніна “Сонячний удар”) Іноді доводиться чути, що “про любов не говорять – про неї все сказано”. Дійсно, тисячі років, які існує людство, люди говорять, пишуть, співають про любов. Але чи зуміє хто-небудь дати її точне визначення? Може, любов повинна бути такий, як у Ромео й Джульетты? Або любити потрібно так, як булгаковська Маргарита...
- Короткий сюжет п’єси Міллера “Смерть комівояжера” Звучить немудра мелодія – про траву, небесний простір, листя. Шістдесятирічний комівояжер Вилли Ломен із двома більшими валізами йде до свого нью-йоркського будиночка, затиснутому між хмарочосами. Він дуже виснажений і небагато наляканий: виїхавши ранком зі зразками товарів, так і не добрався до місця – машину увесь час заносило, він не міг...
- Симоненко Василь Андрійович Хуліганська іліада, або Посоромлення Гомера Симоненко В. А. У твоєму імені живу. – К.: Веселка, 1994 Що ти там Гомеру бевкнула на вухо? Не могла хіба ти звіритись нікому, Що пішла звірятися старцеві сліпому? Та були ж в Елладі писарі й поети Чесні та цнотливі, як тепер газети. Та за тую, Музо, витівку погану Ми...
- Своєрідність гумору в добутках А. П. Чехова СВОЄРІДНІСТЬ ГУМОРУ В ДОБУТКАХ А. П. ЧЕХОВА Очисну силу сміху використовували багато письменників у своїх утворах. Особливо яскраво сміх виявився в сатиричних добутках Н. В. Гоголя й М. Е. Салтыкова-Щедріна. Чехів слідом за своїми великими попередниками також віддає належне гумору. Але проявляється сміх у чеховських добутках дуже своєрідно. “Сміх крізь...
- Вильям ШЕКСПИР: таинственный гений поэзии Сияние гения, чьи лучи проникают повсюду, – вот что такое Шекспир. Виктор Гюго Если спросить у любителей театра из разных стран, чьи пьесы чаще всего и с самым большим успехом ставили и ставят на современных сценах, то многие из них, не задумываясь, ответят: “Конечно же, Шекспира!” Наряду с именем Петрарки...
- Найбільше багатство – добре ім’я “Дивно й шкода часом думати, що немає в нас сили і якості духу, щоб розуміти щастя життя, непостійного в постійній драмі й радості, і що так багато краси проходить повз наші очі”, – писав А. Довженко в “Зачарованій Десні”. Глибокий філософський зміст цих слів нагадує нам про те, над чим...
- Тема любові в лірику В. В. Маяковського 1. Л юбовь у ранній творчості. 2. Муза Маяковського. 3. Публічність почуття Любити – це із простигни, Безсонням рваних, зриватися, Ревнуючи до Копернику, його, А не чоловіка Марьи Іванни, Уважаючи своїм суперником. В. В. Маяковський Любовна лірика посідає не останнє місце у творчості В. В. Маяковського, який ми звикли сприймати...
- Чому я вибрала Достоєвського й Лєскова Напевно, через їх складну й трагічну долю. Вони стояли особняком у російській літературі, залишаючись не цілком зрозумілими й оціненими. За ними довго зберігалася слава реакційних письменників. Замолоду Достоєвський за вільнодумство посилається на каторгу. Потім він відрікається від політичної боротьби. Він вступає в полеміку з усіма сучасними демократичними теоріями, прирікаючи себе...
- Відображення війни у романі Бондарева “Гарячий сніг” Ю. В. Бондарєв знав про Велику Вітчизняну війну не з чуток, оскільки письменник був артилеристом і брав участь у бойових діях, пройшовши нелегкий шлях солдата від Сталінграда до далекої Чехословаччини. Найбільш відомими творами Бондарева про війну є повісті “Батальйони просять вогню”, “Останні залпи” і ” Гарячий сніг “. Саме “Гарячий...
- Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До...
- Куліш Пантелеймон Олександрович Маруся Богуславка (1620 – 1621) “Нет царства, которое не разорилось бы, будучи в обладании клириков”. Иоанн Грозный “Ой, бородачи!. Многому злу корень – старцы и попы!” Петр Великий ПРИСВЯТ Тобі. О! Де ж те слово гарне, чисте, Блискуче, як срібло, розтоплене в горнилі, Щоб світу возвістить про свято урочисте Твоєї похвали, мій...
- Ідея “надлюдини” у трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери” і романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Постійні звертання до А. С. Пушкіна – одна з найважливіших особливостей усього Творчості Ф. М. Достоєвського. “Усе, що є в мене гарного, всім цим я зобов’язаний йому”, – визнавався Достоєвський. Він був першим, хто по-справжньому глибоко зрозумів творчість Пушкіна, проникнув у мир його ідей. Після мовлення Достоєвського на відкритті пам’ятника...
- “Україно, судьба моя, дивна, єдина!” (за віршами Воронька) У своїх віршах Платон Воронько часто звертається до геми Батьківщини, рідної землі. Ліричний герой його поезій висловлює думки й почуття самого поета, коли говорить: Усі мої сили, наснагу високу, Й життя я віддам до останнього кроку, Аби ти щаслива була, Україно, Судьба моя дивна, Єдина! У багатьох його творах звучить...
- В. П. Некрасов В окопах Сталінграда Дія починається в липні 1942 р. з відступу під Осколом. Німці підійшли до Воронежа, і від щойно виритих оборонних укріплень полк відходить без єдиного пострілу, а перший батальйон на чолі з комбатом Ширяєвим залишається для прикриття. На допомогу комбату залишається і головний герой оповідання лейтенант Керженці. Відлежав покладені два дні,...
- Багатство розумового життя “нових людей” Достоїнства й недоліки цього роману належать йому одному, на всі інші російські романи він схожий тільки внешнею своєї формою: він схожий на них тим, що сюжет його дуже простий і що в ньому мало діючих осіб. Роман “Що робити” не належить до числа сирих продуктів нашого розумового життя Він створений...
- Посланець партії (образ Давидова по романі “Піднята цілина”) Михайло Олександрович Шолохов був безпосереднім учасником і свідком колективізації на Доні. Спостерігаючи за роботою робітників Баюкова й Плоткина, він зумів згодом створити правдивий характер посланця партії, двадцатипятитисячника Семена Давидова. За плечима в Давидова сувора школа життя: батька за участь у страйках засилають у Сибір, ще хлоп’ям Семен іде працювати на...
- Т. Г. Шевченка і культурне самоутворення нації 1. Життя Тараса Шевченка. Геніальний український поет, національна гордість народу Тарас Григорович Шевченко побачив світло сонця в нужденній хатині кріпака в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині 9 березня (25 лютня ст. ст.) 1814 р. Його батько Григорій був родом із Кирилівки та за жінкою Катериною, з роду Бойко, отримав...
- Мої роздуми над віршем Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі” Мене завжди хвилювало питання: чому деякі Твори, навіть якщо й стають популярними свого часу, швидко забуваються і поступово зникають у часі, тоді ні інші поезії живуть у віках і пам’яті людей. Мені здається, життя поезії залежить від того, наскільки глибокою є думка, висловлена в творі, наскільки імовірними є почуття, чи...
- Романтичні образи поезій П. Тичини Романтичні образи поезій значно наближені до реальних обставин творчого життя, про що найвиразніше може свідчити центральний образ, в якому передано наш нездоланний поступ вперед, невичерпна творча енергія, активна революційна сила, – образ вітру з України. Романтичний образ “краси нового дня” конкретизується у фактах соціалістичних перетворень у місті й на селі...