Маршак Самуил Якович “Учора й сьогодні”

“Учора й сьогодні” (1925)-це поетичне оповідання про тім новий, що ввійшло в побут російських людей. Але Маршак не просто говорить про перевагу нового перед старим – він змушує маленького читача задуматися про те, що таке доброта, людська подяка, про необхідність приносити людям користь

Дійсно, всім ясно, що електрична лампа потрібніше в побуті, чим гасова, але вона поводиться зарозуміло й зневажливо. “Дурна ви баба!” – говорить вона гасовій лампі, не бажаючи зважати на її заслуги тільки тому, що вони вже в минулому. Старі речі

в поета небагато буркотливі, старомодні, але вони викликають живе співчуття читача

“А бувало, запалювали Раннім вечором мене У вікна метелика влітали И кружлялися у вогню Я дивилася сонним поглядом Крізь мрячний абажур, И шумів із мною поруч Старий мідний баляндрасник”,- згадує гасова лампа

Складність тематики, своєрідність поетичних образів позначилися й на ритмічній організації вірша: чітка, лаконічна інтонація мовлення електричної лампочки (“Я – електрична економічна лампа!”) не схожа на повільне плавне мовлення гасової лампи (“Я дивилася сонним поглядом крізь мрячний абажур…”).

Алітерація

(“Познайомилася в їдальні я сьогодні з лампою нової…”) вдало передає відтінок роздратування, присутній у словах старої лампи, ображеною безцеремонністю своєї суперниці. Ці прийоми дозволили авторові виразити у вірші складність думок і переживань, домогтися, щоб і читач уловив у ньому смуток і легку посмішку. Тут Маршак ставить перед собою дуже важке завдання – зберігаючи прийоми художнього оповідання, розповісти про робочий інструмент, за допомогою якого створюється інший інструмент. І цей вірш дуже конкретно: у столярній майстерні різні інструменти сперечаються, міркуючи про те, як потрібний у майстерні рубанок:

Свиснув тоненький зензибель: Старий дідусь-верстат – Без рубанка нам погибель! Крекнув смутно: – Це так.

А потім іде оповідання про те, як був виготовлений рубанок. І хоча матеріал складний, Маршакові вдалося зробити вірш доступним навіть для самих маленьких читачів

В 30-і роки підсилюється прагнення Маршака ще більше зблизити свою творчість із сучасністю. А. М. Горький в 1930 році формулює найважливіше завдання дитячої літератури: “Природі дитини властиве прагнення до яскравого, надзвичайному. Надзвичайним і яскравим у нас у Сполучнику є те нове, що створює революційна енергія робітничого класу. От на цьому необхідно закріплювати увагу дітей, це повинне бути найголовнішим матеріалом їхнього соціального виховання” “. У цей час, в 1931 році, С. Я. Маршак пише два добутки для дітей: “Дошка змагання” і “Війна із Дніпром”.

“Війну із Дніпром” відрізняють точність, конкретність зображення, що йдуть від живих, особистих спостережень поета. Маршак малює перед дітьми картину робіт, що розгорнулися на Дніпрі:

Людина сказала Дніпру: – Я стіною тебе замкну Ти З вершини Будеш Стрибати, Ти Машини Будеш Рухати! Стрімко розвиваються подальші події: И от у ріці поставлена Залізна стіна И от ріці оголошена Війна, Війна, Війна!

Весь вірш поет будує на протиборстві двох сил – могутньої ріки й людини. Він розповідає читачеві й про потужну будівельну техніку, і про стрімко падаючу воду, і про людей, що будують Дніпрогес. Без зайвого пафосу, зримо і яскраво малює автор картину змагання, розкриває зміст і значення цього великого будівництва. Він славить творчий розум людини, силу робочого колективу, що хоче запалити над країною “сонце Запоріжжя”, домогтися того, щоб наша країна стала ще богаче вугіллям, сталлю, хлібом. Цінність вірша в його нерозривному зв’язку із сучасністю, із завданнями будівництва

В 1922 році передбачалося видати журнал для дітей. Для нього С. Я. Маршак пише ряд коротких віршованих підписів до малюнків, що зображують звірів. Так народилася його знаменита книжка “Дитинки в клітці”. Кожний такий підпис відрізняється винятковою закінченістю, сполученням конкретності зображення з непідробленим гумором. От дали туфельки слонові, він гарчить добродушно. Читачеві цікаво, забавно, коли він слухає цей вірш, у той же час він відкриває для себе інший світ, учиться бачити певні зв’язки в цій величезній розмаїтості речей. Тема щасливого дитинства завжди займала велике місце у творчості С. Я. Маршака. В 30-х роках він пише дві книжки віршів -“Наш загін”, “Ми – військові” (1938). Дитячі ігри, про які вони розповідають, відтворюють героїчні події того років: будівництво нових міст, гідроелектростанцій, епопеї челюскинцев, перельотів через Північний полюс. І хоча хлопці поки ще тільки грають, споруджуючи парашутні вишки й літаки зі стільців і табуретів, автор вірить, що вони виростуть схожими на Чкалова або Громова, “всім громадянам знайомого”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Маршак Самуил Якович “Учора й сьогодні”

Categories: Шкільні твори

Links