Майстер і Маргарита – Недобра Квартира

На наступний ранок Стьопа Лиходеев не погодився б встати з ліжка навіть під загрозою розстрілу. У голові гуло важкий дзвін, під закритими століттями плавали коричневі плями, нудило. Стьопа намагався хоч що-небудь пригадати, але пригадувалось тільки одне – здається, вчора він стояв невідомо де і намагався поцілувати якусь даму і напрошувався до неї в гості сьогодні о дванадцятій годині. І це ще не все. Стьопа ніяк не міг збагнути, де він знаходиться. Насилу розліпив повіки лівого ока, він побачив трюмо і зрозумів, що лежить у власному ліжку.

“Пояснимося:

Стьопа Лиходеев, директор театру Вар’єте, прокинувся вранці у себе в тій самій квартирі, яку він займав навпіл з покійним Берліозом, у великому шестиповерховому будинку, спокоєм розташованому на Садовій вулиці”. Квартира ця, № 50, користувалася дивною репутацією.

Ще два роки тому вона належала вдові ювеліра де фужери. Три кімнати з п’яти вдова здавала мешканцям, одного з яких звали, здається, Беломут а другого – вже не пригадати. І ось два роки тому люди з цієї квартири почали зникати. Одного разу прийшов міліціонер, сказав, безіменному що його викликають у відділення міліції в чомусь

розписатися – і з тих пір не бачили ні того ні іншого. Другий мешканець зник у понеділок, а в середу як крізь землю провалився Беломут – за ним заїхала машина, щоб відвезти на службу – і з кінцями. Мадам Беломут була в горі та відчаї. У ту ж ніч господиня, повернувшись з домробітницею своєї Анфісою з дачі, куди чомусь спішно поїхала, не виявила в квартирі громадянки Беломут. Але цього мало: двері обох кімнат, які займали дружини Беломут, виявилися опечатаними. Ганну Францівна одо-чола безсоння. На третій день вона спішно виїхала на дачу… і не повернулася Анфіса, залишившись одна, поплакала і лягла спати о другій годині ночі. Що з нею було далі, невідомо, але вранці Анфіси вже не було.

Квартира простояла порожній і запечатаної тільки тиждень, а потім у неї вселилися покійний Берліоз із дружиною і Стьопа, теж з дружиною. І в них почалося казна-що – протягом одного місяця пропали обидві дружини. Але не безслідно. Їх начебто бачили, одну в Харкові, а іншу на Стьопа страждав. Він спробував покликати на допомогу Мішу, відповіді, як ви розумієте, не отримав. Треба було вставати, хоча це було нелюдськи важко Стьопа з працею розплющив очі й побачив себе в трюмо у самому страшному вигляді А поруч у дзеркалі побачив невідому людину в чорному. Стьопа опустився на ліжко, витріщалися на незнайомця. Той привітався. Настала пауза, після якої Стьопа з найбільшим зусиллям запитав: “Що вам треба?” Незнайомець пояснив, що Стьопа сам призначив йому побачення на десяту годину ранку і ось уже годину, як він чекає його пробудження Спочатку треба привести Стьопу до нормального вигляду. Стьопа раптом побачив маленький столик, а на ньому білий хліб, паюсну ікру в вазочці, білі мариновані гриби на тарілочці, щось у каструльці і, нарешті, горілку в об’ємистому карафці. І ось в очах прояснилося і щось стало згадуватися Але тільки не незнайомець. Той пояснив йому все сам. Він – професор чорної магії Воланд, вчора приїхав з-за кордону до Москви, тут же з’явився до Стьопі і запропонував свої гастролі у вар’єте. Стьопа погодив питання з Московської обласної видовищною комісією і підписав контракт з професором на сім виступів. Домовилися, що Воланд прийде сьогодніш до Стьопі о десятій годині… Прийшовши, зустрів домробітницю Груню, яка сказала що Берліоза вдома немає, а Степана Богдановича нехай будить сам. Побачивши стан сплячого, він послав Груню за горілкою н закускою. Стьопі захотілося поглянути на контракт. Він був у порядку, з підписом самого Стьопи. Стояла і коса напис збоку рукою фіндиректора Римського з дозволом видати артистові Воланду десять тисяч рублів авансу. Мало того – він вже встиг ці гроші отримати! Стьопа сказав, що йому треба на хвилину відлучитися, і побіг в передню до телефону. Груні не було, а на ручці дверей до кабінету Берліоза він побачив сургучною друк на мотузці. Значить, той щось накоїв, але ж він, Стьопо, вів з ним часом сумнівні розмови, ну не дуже щоб сумнівні, але краще було б таких розмов не затівати. Але сумувати було ніколи.

Стьопа подзвонив фіндиректору Вар’єте Римському, і той повідомив, що афіші зараз будуть готові. Повертаючись від телефону, Стьопа побачив у немитому дзеркалі передній якогось дивного суб’єкта – довгого, як жердина, і в пенсне. Той майнув і пропав, а за ним у дзеркалі пройшов величезний чорний кіт. У Стьопи обірвалося серце, він похитнувся. Він прокричав Грунь, що за коти тут вештаються, але Воланд сказав із спальні, що кіт це його, а Груні немає – він відіслав її до Воронежа, на батьківщину. Розгублений Стьопа застав в спальні цілу компанію – в другому кріслі сидів той самий довгий з вусами-пір’їнками і з єдиним скельцем у пенсне, а на пуфі розвалився в розв’язною позі моторошних розмірів кіт зі стопкою горілки в одній лапі і вилкою з начеплені на неї грибочком в інший.

У Стьопи потемніло в очах, він схопився за одвірок. Воланд заявив, що це його свита, а свиті потрібне місце, так що дехто тут зайвий у квартирі. І йому здається, що це Стьопа. І тут трапилася ще одна подія, від якої Стьопа сповз на підлогу, дряпаючи одвірок. Прямо з дзеркала вийшов “маленький, але надзвичайно широкоплечий, в казанку на голові і з стирчить з рота іклом, безобразящім і без того небачено мерзенну фізіономію. І при цьому ще вогненно-рудий “. “Я взагалі не розумію, як він потрапив у директора, – сказав він гугняво, .- він такий же директор, як я архієрей! .. Дозвольте, месір, його викинути три чорти з Москви? ” “Тпрусь!” – Раптом гаркнув кіт, здибивши шерсть.

Спальня закрутилася навколо Стьопи, він ударився об одвірок головою і, втрачаючи свідомість, подумав: “Я вмираю…”

Але він не помер. Він був у Ялті. Дізнавшись це, Стьопа втратив свідомість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Майстер і Маргарита – Недобра Квартира

Categories: Твори з української літератури

Links