Лиховісна атмосфера царювання самозванців у романі Дудинцева “Білі одяги”

Сучасна Література відображає різні сторони життя людей. В. Дудинцевим накопичений деякий досвід зображення складних шляхів учених у неясні роки “адміністрування науки”. В “Бєлих одягах” безсумнівним досягненням стало злиття конкретних прикмет важкого періоду боротьби “лисенковщини” проти генетики в 50-е роки з узагальненими поданнями про непросту долю справжніх наукових відкриттів. У романі багато сильних переживань, що й обумовило напруженість його сприйняття. Причому живими, емоційними характерами володіють представники

обох ворогуючих партій. Немає блідої чесноти, немає й схематичного пороку. Їхня взаємодія тому протікає гостро.

Зображена лиховісна атмосфера царювання самозванців у біології. Щирі таланти змушені не тільки приховувати свою працю: в ім’я його збереження необхідно розкрити роль прихильників офіційного життя. Саме так зовні поводяться Іван Ілліч Стригалев, Світозар Олександрович Ціпків, Федір Іванович Дежкин, старий, редактор журналу “Проблеми ботаніки”. За всіма ними невідступно треба недремне око влади, спілкування з нею смертельно небезпечно; як тільки вона вгадує найменшу самостійність “підопічних”

– починається жорстока розправа з ними по каналах МВС. Але вороги теперішньої науки борються із ученими під маскою турботи про благо. Ця обставина визначила своєрідне розкриття злочинних володарів – через зовнішній вигляд, манеру поводження, протилежні їх внутрішньої сутності

В образі головного ниспровергателя генетики Кассиана Дамиановича Рядно подібна манера майстерно передана письменником. В образі Рядно взаємообумовлені спрага наукової влади й бездарність; безпринципність і лицемірство міркувань про високі матерії, жорстокість і скрадливість у спілкуванні з навколишніми. Таких людей називають “вовками в овечій шкірі”. Дудинцев знайшов виразну форму “побутування” свого антигероя. На трьох “китах” прагне він зміцнити свій підлий мирок – на просторікуваннях про отеческой любові до учнів, патріотизмі й народностях. Ці священні поняття безсоромно обираються ширмою для розправи із чесними, талановитими дослідниками. Ясно: тільки в суспільних умовах, позбавлених волі наукової думки, може знадобитися кривавий діяч типу Рядно. Ясно й інше: лише той, хто ніякого відношення не має до науки, навіть просто плідній праці, здатний знищувати своїх щасливих суперників

Роман Дудинцева, при всій гостроті критичного початку, присвячений все-таки супротивникам Рядно. Глибоке почуття замилування віддане тому, у кого думки про своєму поступаються місцем думкам про те, що “потрібно всім”, хто підпав “під владу свого покликання”. Таких героїв, як говорилося, у книзі багато, у центрі уваги – Стригалев, Ціпків, Дежкин. У Стригалі-Ва. Посошкова, Дежкина в чомусь дуже схожа доля. Стригалева, самотньої людини, у розпал його роботи заарештовують, він гине. Ціпків, залишений дружиною й сином, змушений, щоб уникнути насильства, покінчити із собою. Дежин, що втратив улюблену Леночку – її як учасницю діяльності Стригалева засилають, – таємно їде в глибоке Село, де довгі роки, нічого не знаючи про дружину й сина, продовжує експеримент Стригалева. Уже в самій мужності, завзятості, самовідданості цих людей читається їхнє духовне споріднення. Дуже важливо й інше враження від “Бєлих одягів”. У безпросвітній атмосфері “лисенковщини” протистоять їй не окремі “обранці” долі, а безліч духовно здорових, мужніх людей. Будь-які гіркі випробування не можуть знищити справжні завоювання розуму


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Лиховісна атмосфера царювання самозванців у романі Дудинцева “Білі одяги”

Categories: Нові твори

Links