Література як мистецтво слова

Ще в глибоку давнину людина намагалася пізнати навколишній світ і з’ясувати своє місце в ньому. Про це свідчать наскельні малюнки, орнаменти на керамічних виробах, оздоблення стародавніх храмів, обрядові ритуальні пісні. Людина, застосовуючи різні художні засоби, намагалася відтворювати життя в різних формах, що спричинило появу таких галузей мистецтва, як Література, Музика, живопис, скульптура, архітектура, хореографія, театр, кіно тощо. Це образний спосіб моделювання дійсності.

Література (від лат. Ш(і)егаіига – Буквене письмо,

освіта, наука, Ш{і)ега – буква) – один Із видів мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність; сприймання світу у словесних образах,

Мистецтво літератури відзначається універсальністю, бо поєднує в собі особливості різних видів мистецтва.

Література може розмежовуватися за змістом: художня, філософська, наукова, технічна тощо.

Мета письменника, на думку Й.-В. Гсте, “оволодіти всім світом і знайти йому ви раження”.

Наука про літературу – літературознавство – вивчає сутність і своєрідність літератури, п походження, значення і закономірності

розвитку, а також методи вивчення літературного процесу, Творчості письменників і окремих творів. Літературознавство складається з Теорії, історії літератури, літературної критики.

У мистецтві навколишній світ постає в Художніх образах.

Художній образ – узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина, Природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного.

Класифікація образів за об’єктом змалювання Образи-персонажі (наприклад, Мавка, Лукаш (Леся Українка “Лієова пісня”)) образи-пейзажі (поле (М. Коцюбинський Іпегте220″)) образи-предмети (груша (І. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”)) образи-емоції (моя втома (М. Коцюбинський “Іпіегтегго”)) образи-поняття (ганьба, честь, обов’язок тощо) образи-події (розгортання конфліктів у творі)

Класифікаиія образів за способом творення й сприймання ~ Зорові

– слухові

– дотикові

– смакові

– запахові

Образ автора – змодельоване письменником уявлення про себе (може виступати в кількох образах).

Шляхи виявлення авторського Образу: Звернення до героїв і читачів; ліричні, філософські, публіцистичні відступи; пряма авторська характеристика персонажів; підтекст;

Тон зображення, авторська інтонація. Художня деталь різновид художнього образу, конкретна подробиця змальованого у творі явища, що підкреслює, розкриває його сутність, набуває смислового й естетичного значення.

Класифікація за значенням

2. Роди і жанри літератури

Рід літератури

Епос

Лірика

Драма

Основні

– розповідний характер;

– відтворення людських

– дія (призначена

Хара ктеристики

Усебічне змалювання

Емоцій, переживань,

Для постановки на

Героїв (портрет, вчинки,

Думок;

Сцені);

Дії, мовні партії);

– ліричний герой;

– монологи та

– сюжетність

– безсюжетність

Діалоги героїв; – сюжетність

Основні жанри

Малі форми:

Гімн

Трагедія

Оповідання

Сонет

Комедія

Новела

Елегія

Власне драма

Нарис

Ода

Казка

Пісня

Легенда

Романс

Есе тощо

Епіталама

Середні форми:

Епітафія

Повість

Епіграма

Великі форми:

Ідилія

Роман

Медитація

Епопея

Курйозні вірші (акровірш, азбучний вірш, фігурний вірш, тощо);

Лірична поема послання тощо


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Література як мистецтво слова