Література українського барокко

Як же позначилося наукове пожвавлення XVII ст. на житті звичайної людини? Дивлячись як його оцінювати. З одного боку, точним наукам європейці зобов’язані тим комфортом, до якого вони звикли (нині це виражається одним словом “евростандарт”). І дуже багато, у цьому плані дало саме XVII ст. Винайдені вченими механізми усе більше заміняли важку й нудну для людей роботу, сільське господарство й промисловість ставали ефективніше. Та й побут значно покращився. Так, саме тоді з’явилася така буденна тепер деталь, як стекло у вікнах (до цього його

функції виконувала напівпрозора слюда або інші матеріали).

Столи європейців уперше прикрасили такі звичайні для нас качани, з’явилися чай і кава, до цього невідомі або маловідомі в Європі. А чарівні дами одержали шанс стати ще прекрасніше, тому що саме тоді замість взуття на плоскій підошві вперше почали носити високі каблуки. Все це світла сторона наукового прогресу. Однак, з іншого боку, ті ж наукові відкриття не тільки значно поліпшили життя людей, а й привели до того, що на порозі XVII ст. людство здригнулося від жаху. З’ясувалося, що наша рідна, надійна й затишна мати-земля, по якій так добре бігати влітку

босоніж і яка, здавалося б, ніколи й нікуди не зникне з-під наших ніг, насправді є маленькою кулькою, що мчиться невідомо куди в холодному байдужому космосі – неосяжному нескінченному просторі, наповненому подібними ж кулями!

И вдобавок всі небесні тіла в будь-який момент можуть зштовхнутися й розпастися на атоми, потягнувши за собою в прірву небуття всіх без винятку людей, з усіма їх грандіозними й дріб’язковими планами, любов’ю й ненавистю, радістю й сумами. По вираженню одного з тодішніх учених, людство відчуло себе начебто викинутим з теплого затишного будинку на всі чотири сторони. Змінився сам “інструментарій і стиль” наукового дослідження

У попередні епохи головним його “інструментом” було слово, гуманітарна думка, а з XVII ст. їх замінив експеримент. Якщо раніше наукові відкриття здійснювалися завдяки чиємусь геніальному здогаду (інтуїції, прозрінню, осяянню), то від епохи барокко провідним методом стало планомірне нагромадження й ретельний аналіз наукових фактів. З’явилися такі звичайні тепер області знань (зокрема й літературознавство), а математика придбала (хоча й не загальновизнаного) статусу “королеви наук”. Згадаємо, що мікроскоп і телескоп, без яких нині неможливо представити навіть звичайну природну лабораторію або обсерваторію, винайшли саме в ті часи. А це не могло не позначитися на ідеології, на тім, що називають “духом епохи”. Сучасник В. Шекспіра, англійський філософ і державник Френсис Бекон (1561-1626) сказав:

Кому ні тьма липка, ні сліпота химер, Ні святості епохи думок не зв’язали, Думок, які шлях землі розпізналися Старих дідів туман, той сон, що струхнув, Розвіяв ти й сказав: ціль живого – рух… (Переклад Л. Череватенка)

Співзвучно про наукові відкриття італійського вченого Галилео Галилея (послідовника Коперника) висловився відомий український письменник і суспільний діяч епохи барокко, випускник Києво-Могилянської академії (1698), викладач поетики, риторики й філософії (з 1704) і ректор Київської академії (з 1711) Феофан Прокопович:

Чим ти ганьбиш безсоромно ім’я Галилея, тато?.. Чим він тобі провинився, старче, тиран, скажи? Може, злочинний, хотів він відняти У тебе престол твій, Або, підмовляв віри у Бога не мати? Ні, до святих володінь йому справи немає так само, Як і до Стиксовим вод, И к античним богам Варвара гідний закон твій Про світобудову, А Галилея вогонь Знищує безжалісно його…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Література українського барокко

Categories: Нові твори

Links