Лірично-побутові пісні
Усі лірично-побутові пісні за змістом поділяють на дві великі групи: Родинно – побутові;
– суспільно-побутові.
Родинно побутові Пісні відображають особисте життя людини ( Кохання, життя в сім’ї родинні стосунки, драми, конфлікти та ін.). У суспільно-побутових (соціально-побутових,
Відображене суспільне життя, вони відтворюють життя не окремої особи, а певної со ціальної групи населення (козаків, рекрутів, бурлаків, чумаків та ін.).
Окрему групу народних пісень становлять Коломийки.
Соціально-побутові (суспільно-побутові
У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливе виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії пре справедливий суспільний лад.
Жанрово-тематичне розмаїття: Козацькі;
– чумацькі;
– кріпацькі;
– солдатські;
– бурлацькі; заробітчанські.
Козацькі
Козацькі пісні виникли в XV – XVI ст. з появою козацтва й увібрали в себе інформацік про історичні реалії доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська. чужинську неволю, рабство та ін.
Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака – типового представника Запорізько: Січі, передають романтику козацької волі. Найпоширеніші Теми козацьких пісень: Прощання козака з рідними та його від’їзд із дому, мотив ностальгії за рідною домівкою,
– мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові,
– тема смерті. Козацькі пісні:
♦Гомін, гомін по діброві”,
“Ой на горі та женці жнуть”,
“Стоїть явір над водою” та ін.
“А вже літ більш двісті”,
“їхав козак містом”,
“Козак від’їжджає” та ін.
У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, від даність справі національного визволення; оспівано козацьку славу.
У козацьких піснях використовуються традиційні для українського фольклору симво ли:
Калина – символ України;
Явір – молодий хлопець, козак, лицар;
Могила – своєрідний обеліск козацької слави.
Чумацькі пісні
За тематикою й поетикою вони близькі до козацьких.
Чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той самий час, що й козацтво. Уже з XV ст. в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги, безмежного степу, моря. Найпоширенішими предметами торгівлі були сіль, риба, віск, дьоготь, прянощі та ін. Чумацькі пісні В дорозі співали самі чумаки.
Найпоширеніші теми чумацьких пісень (більшість споріднені з темами козацьких пісень):
– від’їзд у дорогу;
– приготування до довгої подорожі;
– прощання з родиною;
Пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо);
Гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватись в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка нема вдома (у жартівливих чумацьких піснях) та ін.
Чумацькі пісні:
“Ой у степу криниченька”,
“Буркун-зілля,
“Волики”,
“Гуляв чумак на риночку”,
“їхав чумак із Криму додому”,
“Над річкою бережком”,
“Ой у полі криниченька”,
“Ой ясно, ясно сонечко сходить”,
“Ох і не стелися, хрещатий барвінку” (Поїхав чумак та в Крим на базар),
“У Києві на ринку” та ін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)