Круки (1942) – Іммануель ВАЙСГЛАС 1920-1979

Серця поринають у забуття, і лише Дюрер стулить долоні, щоб благословити твоє чоло…

Іммануель Вайсглас

Сторінки життя і творчості

Виходець з єврейської родини з духовними інтересами, Іммануель Вайсглас народився в м. Чернівцях (Україна). Разом з іншими мешканцями Західної України пережив жахливі роки радянського терору (1940-1941). У 1942 р. його з батьками депортували в трудовий табір Трансністрії (окупована румунськими військами територія між Південним Бугом і Дністром). Після визволення Червоною армією повернувся до м. Чернівців,

потім переселився до м. Бухареста (Румунія). Іммануель Вайсглас писав німецькою мовою. Жахи Другої світової війни є провідною темою його творчості.

Die Raben

Trotzdem wir keine Zukunft vor uns haben,

So vergewissern wir uns doch zuletzt,

Ob nicht der Himmel diese schwarzen Raben,

Sobald es schneit, auf unser Leben hetzt.

So viele Raben geben uns zu denken,

Unheimlich ists, wenn so ein Vogel schwirrt,

Der uns, wenn wir auch plozlich seitwаrts schwenken,

Zu Haupten wie die Sorge folgen wird.

Und wer von uns zuruckbleibt auf den Wegen,

Will sich den Lebenden nicht anvertraun;

Sie werden sich bald auf den Rucken legen

Und schweigend auf den Schwarm der Raben schaun.

Sie ab und zu bedrohend mit den Haden,

Wie man gewоhnlich nach dem Nebel greift,

Wo alle, die noch leben, einmal enden

Und selbst der Tod uns wie ein Rabe streift.

Круки (1942)

Нема надії

вже позбутись муки.

Та хоч би впевнитись в останню мить,

Що то не небо шле нам чорних круків,

Як тільки знову густо засніжить.

О, скільки круків в’ється понад нами!

Як моторошно, коли чорний птах

Кружляє над душею, над думками,

Вселяючи якийсь незнаний жах.

А хто із нас відстане по дорозі, –

Того уже вважають неживим,

Він тихо ляже, щоб спочити в Бозі,

Вдивляючись у зграї чорний дим

І креслячи, немовби у тумані,

Холодний простір змахом кволих рук.

Ще трохи, і ми будем бездиханні,

І смерть прокряче нам, як чорний крук.

(Переклад Петра Рихла)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Назвіть центральний образ вірша. Розкрийте його символічне значення. 2. Які мотиви пов’язані з цим образом? 3. Як ви думаєте, за яких обставин був написаний цей вірш? 4. Яким постає образ ліричного героя?

Порівнюємо. У яких моментах перекладач відступив від тексту оригіналу?

Яких нюансів це надало тексту?

Для обговорення. 1. Знайдіть у тексті оригіналу метафори, що розкривають стан ліричного героя. Розкрийте їх переносне значення. 2. Ліричний герой говорить від себе особисто чи від імені багатьох? Як це допомагає увиразнити ідею вірша?

В епіграфі до розділу згадується видатний живописець ХVІ ст. Альбрехт Дюрер. Його творчість утілює дух німецького Відродження, сповненого великої віри в людину. Прочитайте ще раз епіграф і подумайте, чому в словах І. Вайсгласса, сповнених трагізму, водночас ідеться й про А. Дюрера. Визначте провідну думку висловлювання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Круки (1942) – Іммануель ВАЙСГЛАС 1920-1979