“Кохання, яке змушує людей страждати” за творами поетів-романтиків

Мабуть немає у світі письменників та поетів, які б не писали про кохання. Пояснюється це дуже просто, адже кохання дуже багато значить у житті будь-якої людини. І дійсно, це велике почуття, як ніяке інше, прагне висловлення його у віршах та прозі, і тому надихає на творчість і спонукає до самовираження.

Я вважаю, що у більшості творах української літератури усіх часів про кохання розповідається дуже красиво і при цьому правдиво. Можливо тому, що за основу своїх творів автори брали саме життя. Досить пригадати прочитані у на уроках української

літератури класичні твори, і перед очами одразу ж встають автори прозових і поетичних творів, які не оминали теми кохання, а також яскраві і неповторні герої цих творів.

Перш за все, пригадується Т. Шевченко, романтичні балади якого “Катерина”, “Тополя” та інші твори настильні реалістично висвітлюють тему кохання, що немає ніякого сумніву і здається, що герої цих творів існували у реальному житті.

Не менш геніальні поетичні твори про коханні І. Франка, особливо його романтична збірка “Зів’яле листя”. Та й у прозі цього талановитого митця тема кохання посідає не останнє місце. Наприклад,

це повість “Захар Беркут”, у якій є усе – кохання і ненависть, зрада і героїзм, недолугість і мудрість – усе, як у дійсності. Ще один неповторний твір І. Франка про кохання – новела “Сойчине крило”. Читаючи та перечитуючи цю сумну оповідь, кожен раз знаходиш для себе щось нове, кожен раз вражаєшся глибокими почуттями та переживаннями героїв твору.

Не менш показовий твір М. Коцюбинського “Дорогою ціною”, де на тлі важкого життя українських селян розгортається історія відданого кохання. Герої цієї повісти були готові віддати навіть життя один за одного. Так воно і сталося. Соломія загинула, рятуючи свого коханого, а Іван так і залишився до самої смерті у самоті, вишукуючи серед хвиль свою кохану Соломію.

Особливе місце у моїй пам’яті посідає поетична лірика. Я впевнений, що українська поезія найправдивіше, найщиріша, найбільш співуча і найбагатша у світі. У віршах чудовою мовою передаються найяскравіші емоції авторів, завдяки чому поетичні рядки миттєво запам’ятовуються і заряджають своєю силою читачів. Я впевнений, що спілкування з ліричною поезією додає духовному світові людини шляхетності, урізноманітнює і збагачує його. До такої поезії можна віднести “Зів’яле листя” І. Франка, “Лісову пісню” Л. Українки, багато віршів П. Тичини, М. Рильського, В. Симоненка, Л. Костенко, та багатьох інших, не менш відомих і талановитих авторів. Усі ці твори сповнені великим почуттям кохання, коли нерозділеним, а коли взаємним, іноді болючим, іноді світлим, та у будь якому випадку незвичайно реальним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Кохання, яке змушує людей страждати” за творами поетів-романтиків