Короткий виклад драми “Принц Фрідріх Гомбургский”

У центрі драми – битва під Фербеллине (1675), багато в чому определившая подальшу долю Німеччини. Принц Фрідріх Артур Гомбургский, генерал від кавалерії, уночі в сонному заціпенінні сидить під деревом у саду замка й плете лавровий вінок. Курфюрст Браденбургский, Фрідріх Вільгельм; курфюрстина, принцеса Наталія Оранская й граф фон Гогенцоллерн зі звиті курфюрстини виходять із замка й з балюстради дивляться на принца. Поки принц перебуває в напівдрімоті, вони вирішують над ним подшутить. Курфюрст бере в принца віденок, обмотує його ланцюгом

зі своєї шиї й передає принцесі. Принц встає, а курфюрст із принцесою, що високо піднімає вінок, відступають назад. Усі йдуть нагору по сходам

Принцові здається, що він усе ще спить. Курфюрст із принцесою входять у замок і захлопують перед ним двері, однак він устигає зірвати рукавичку з руки Наталії. Принц у крайньому подиві дивиться на двері й на рукавичку, потім, спустившись униз, при окрику Гогенцоллерна падає як підкошений. Гогенцоллерн заговорює із принцом, і принц поступово починає усвідомлювати,

де він перебуває. Він розповідає графу свій сон, а граф, по угоді з курфюрстом, нічим не дає йому зрозуміти, що все з ним случившееся було наяву. Принц, однак, не пам’ятає, що за дівчина була з курфюрстом, і здивований, що після пробудження рукавичка не зникла

На наступний ранок у залі замка збираються курфюрст, фельдмаршал Дерфлинг, принц Гомбургский з рукавичкою за колетом і інші офіцери. Курфюрстина й принцеса Наталія сідають осторонь. Фельдмаршал диктує офіцерам складений курфюрстом план бою. Всі, крім принца, записують. Принц тільки робить вигляд, що пише, сам же міркує про те, кому належить захована за його колетом рукавичка. Незабаром він з’ясовує за допомогою хитрості, що рукавичка належить принцесі Наталії. На той час виявляється, що фельдмаршал уже закінчив диктувати наказ, і принц розуміє, що майже все прослухав. Курфюрст же в наказі особливо підкреслював, що до його сигналу ніхто не повинен рухати війська у вирішальне настання. Принц усе ще є під враженням свого віщого, як він думає, сну

На бойовище, бачачи, як у курфюрста попадає гарматне ядро й він гине, принц, охоплений люттю й спрагою мести, раніше загального сигналу веде свої війська в настання й змушує шведів бігти. Його маневр сприяє перемозі над супротивником

Трохи пізніше курфюрстина, довідавшись про загибель свого чоловіка, оплакує його смерть. Принцеса Наталія намагається підтримати курфюрстину, але й сама дуже засмучена, оскільки давно вже є сиротою, а тепер втратила й останнього родича й заступника. Підоспілий до цього часу принц Гомбургский пропонує їй свою руку й серце й клянеться, що навіки буде для неї опорою. Наталія приймає його речення й стає його нареченою

Раптово входить вахмістр і повідомляє, що курфюрст живий. Замість нього вбитий один з офіцерів, що обмінявся з курфюрстом конем. Сам Фрідріх Вільгельм перебуває в цей момент у Берліні й наказує віддати під суд того, хто хоч і добув перемогу, але разом з тим виявив неслухняність, порушивши наказ і виступивши раніше покладеного строку. Він не хоче випадкових перемог і вважає, що винний гідно страти

Принц прибуває в Берлін, де його заарештовують і відвозять у в’язницю назад у Фербеллин. У темницю до принца входить його друг граф фон Гогенцоллерн і повідомляє, що суд присудив його до смерті. Принца анітрошки не тривожить ця звістка, оскільки він не вірить, що курфюрст, з дитинства, що ставився до нього як до сина, дозволить привести цей вирок у виконання. Однак коли він довідається, що курфюрст уже підписав постанову суду, то втрачає цілковитого самовладання, Гогенцоллерн наводить принца на думку, що, можливо, він порушив якісь плани Фрідріха Вільгельма. Він припускає, що невдоволення курфюрста викликане небажанням принцеси Наталії, зарученої із принцом Гомбургским, вийти заміж за шведського короля Карла, що ставить це умовою підписання мирного договору. Гогенцоллерн радить принцові попросити заступництва в курфюрстини, адже турботу про принца, як про власного сина, заповіла їй його покійна мати. Принц залишає в’язницю під слово честі й відправляється до курфюрстине й Наталії. Курфюрстина говорить, що вже просила за нього перед курфюрстом, але безрезультатно. Тоді Наталія, довідавшись про те, що, можливо, і сама винна в невдоволенні Фрідріха Вільгельма, відправляється до дядька заступитися за принца Гомбургского. Курфюрстина ж радить йому озброїтися мужністю

Наталія йде в кабінет до Фрідріха Бранденбурзькому, падає перед ним на коліна й молить пощадити принца. Вона описує, у якому жалюгідному стані перебуває ніколи сміливий воїн принц Гомбургский, і говорить, що він не бажає вмирати й просить про пощаду. Курфюрст у замішанні зізнається, що думав, нібито принц згодний з вироком суду й усвідомлює свою провину. Коли це не так, то він нізащо не зважиться піти проти думки принца й пише йому лист, де говорить, що коли принц не схвалює вироку суду, то нехай напише підтвердження цьому й буде вільний. Наталія бере послання курфюрста, дякує йому в сльозах і погоджується власноручно передати принцові конверт

У кімнату до принцеси, що одночасно є й шефом драгунського полку, входить офіцер. Він передає пакет із проханням від усього її полку в захист принца й просить, щоб Наталія приєднала свій підпис до іншим. Принцеса охоче це робить. На додаток до цього становить від імені курфюрста наказ, що пропонує командуючому її драгунами, полковникові Коттвицу, привести їх з постою в Арнштейне у Фербеллин, ближче до іншого війська, і пустити прохання по всіх полицях, щоб збільшити кількість підписів і зробити його більше вагомим

Після цього Наталія їде у в’язницю до принца Гомбургскому з радісною звісткою, що тепер його воля – у його власних руках. Принц уважно перечитує послання курфюрста й кілька разів пробує написати відповідь. Однак зрештою заявляє, що ценою сперечань пощада йому не потрібна. Наталія цілує його й зізнається, що така відповідь їй по серцю. Вона викликає офіцера, що приїхав з нею, і дає йому остаточний наказ повідомити Коттвицу, що до ночі чекає полк Вфербеллине.

На наступний ранок курфюрст із подивом виявляє на площі полк драгун під командуванням Коттвица, що повинен був розквартируватися в Арнштейне. На додаток до цього до нього доходять відомості, що в ратуші генералітетом Бранденбургу влаштованеі збори. Фельдмаршал говорить, що офіцери становлять прохання на ім’я курфюрста на користь принца, у випадку ж, якщо він не зм’якшиться, грозять звільнити принца силоміць.

Входять офіцери із проханням, і Коттвиц повідомляє курфюрстові, здивованому його присутністю в місті, що напередодні одержав наказ, підписаний Наталією й нібито складений по велінню князя Фрідріха. Він клянеться, що принц нічого не знає про ініціативу офіцерів, а також повідомляє, що він виправдує й підтримує поводження принца під час битви

Входить граф фон Гогенцоллерн і заявляє, що в поводженні принца винуватий сам курфюрст, оскільки в результаті розіграної з його ініціативи нічного жарту на наступний ранок принц був неуважний і прослухав половину наказу, продиктованого фельдмаршалом. Курфюрст роздумує над тим, що сказали йому його придворні. Тим часом уводять принца Гомбургского, викликаного курфюрстом. Він говорить, що готово прийняти смерть за непокору, і просить виконати його останнє прохання: не купувати миру зі Швецією ціною руки принцеси. Курфюрст обіцяє виконати його прохання. Принца відводять назад втюрьму.

Далі принца виводять із в’язниці на очах у придворних і курфюрста. Останній пильно дивиться принцові вслід, потім бере смертний вирок і рве його.

Принц Гомбургский сидить у саду, як і на початку драми, з пов’язкою на очах. З його знімають пов’язку, і він бачить, як курфюст зводить принцесу, що тримає лавровий вінок, зі сходи. Вона покладає на принца віденок і надягає ланцюг. Принц падає без почуттів. Його приводять у себе неодружені гарматні постріли. Йому чудиться, що це все ще триває його сон

Е. В. Семина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Короткий виклад драми “Принц Фрідріх Гомбургский”

Categories: Скорочені твори

Links