Короткий сюжет роману Сноу “Коридори влади”

Дія роману Ч. П. Сноу “Коридори влади” відбувається у Великобританії в 1955 – 1958 р. Головний герой роману – молодий політик-консерватор, що представляє ліве крило своєї партії, Роджер Куэйф. Оповідання ведеться від імені його товариша по службі, а згодом друга Льюиса Элиота

Навесні 1955 р. партія консерваторів перемагає на парламентських виборах і одержує можливість сформувати уряд. Молодий честолюбний політик Роджер Куэйф одержує місце товариша міністра в знову створеному міністерстві озброєнь. Це радує далеко не всіх. Так, чиновники

Державного керування – відомства, що почасти дублює функції нового міністерства, що почасти конкурує з ним, – яких обійшли при розподілі місць в уряді, і зокрема шеф Льюиса Элиота Гектор Роуз, демонструють явне розчарування. На їхню думку, нове міністерство лише витрачає величезні суми грошей, але не може нічого представити у виправдання своїх витрат

Роджер Куэйф думає, що в умовах, коли дві наддержави вже давно мають ядерну зброю, роботи з його створення у Великобританії позбавлені якого-небудь змісту: їхнє продовження означає лише божевільні витрати грошей, а наздогнати США й СРСР однаково

не вдасться. Однак відкрито заявити свою позицію він не може, тому що проблема зачіпає інтереси багатьох занадто впливових сил – у протистояння по цьому питанню залучені політики, чиновники, учені, великі промисловці. Закриття ядерних програм для багатьох з них означає мільйонні втрати. Ціль Роджера – домогтися влади, а потім використати цю владу з толком, поки ще щось можна зробити. Для цього йому часто доводиться вести закулісну боротьбу, приховуючи свої щирі погляди

Як найближча мета Роджер намітив міністерське крісло, що поки займає старіючий і хворий лорд Гилби. Для досягнення своєї мети він уміло використає невдоволення “яструбів” на чолі з емігрантом з Польщі якимось Майклом Бродзинским – політиком украй правої користі. Не розкриваючи повністю своєї політичної лінії, Роджер проте зумів залучити на свою сторону політиків і впливових бізнесменів із самих різних таборів. Зрештою Роджер домагається успіху: Гилби одержує відставку, а Роджер займає його пост

Разом з тим така зовні лукава політика Роджера Куэйфа має й свої витрати. На нього починають косо дивитися його друзі й прихильники, а в той же час “яструби” і той же Бродзинский харчують невиправдані надії на те, що новий міністр стане проводити тверду лінію в питаннях ядерної політики Великобританії

ДО “соціально-політичного” сюжетній лінії домішується й особиста. Роджер Куэйф одружений на красуні Кэролайн (Кэро, як кличуть її друзі), дочки графа, що належить до древнього аристократичного роду. На думку всіх знайомих, це щасливий шлюб, якому нічого не загрожує. Однак один раз Роджер зізнається Льюису в тім, що в нього є коханка – Элен Смит. Познайомившись із нею, Льюис згадує фразу Кэролайн, якось у жарт загублену на одному прийомі: “Дружини повинні побоюватися не карколомних красунь, а тихих сіреньких мишок, яких ніхто не зауважує” .

Особисті й політичні проблеми Роджера зав’язуються в тугий вузол. У законопроекті, над яким він працює, він намагається запропонувати нову національну політику в питаннях виробництва ядерної зброї, указуючи на ті невиправдані витрати, які несе країна. Однак закриття виробництва ядерної зброї неминуче спричинить втрату роботи декількома тисячами чоловік. Проти позиції Роджера виступає міністерство праці. Відкрито виступив проти Роджера й Бродзинский, назвавши його позицію пораженської й льющей воду на млин Москви. Починають діяти й різні “групи натиску”, у тому числі явно инспирируемие з Вашингтона

Одночасно із цим Роджер, що привселюдно відстоює ідею запобігання перегони ядерних озброєнь, стає популярним у ліберальному середовищі. Його охоче цитують газети, а також незалежні й опозиційні політики

Опоненти Роджера не гидують ніякими засобами. Элен Смит одержує анонімні листи з погрозами й вимогами вплинути на Роджера. Ряд учених-оборонщиков повинні піддатися принизливій процедурі перевірки на благонадійність

Дія досягає своєї кульмінації тоді, коли підготовлений Роджером законопроект опублікований, і починається відкрита політична боротьба по питанню про його прийняття. Був вироблений компроміс, відповідно до умов якого кабінет не стане заперечувати проти законопроекту, але й Роджер повинен відмовитися від ідеї повного припинення виробництва ядерної зброї. Роджер не згодний піти на це, хоча всім, у тому числі і йому самому, мабуть, що в конкретних умовах “холодної війни” реальне здійснення його ідеї попросту неможливо. Знайомий Роджера, американський фізик Дэвид Рубін, радить йому кинути цю витівку, мотивуючи свою раду тим, що Роджер випередив свій час, а надії на перемогу немає ніякий. “Ваша точка зору правильна, але час ще не прийшов”, – говорить він. Роджер твердо коштує на своєму й готовий відстоювати свою позицію до кінця

Незадовго до парламентських дебатів по законопроекті опозиція вносить резолюцію “про скорочення асигнувань на десять фунтів стерлінгів” – під такою формулою ховається вотум недовіри уряду. Опоненти Роджера усередині партії торуй ідуть на змову соппозицией.

Тим часом Кэро одержує анонімні листи про зраду чоловіка. Вона приходить у лють, але продовжує підтримувати чоловіка як політика

Роджер виголошує блискучу промову в захист своєї позиції, але марне – проти нього виступають навіть близькі йому люди, зокрема, брат Кэролайн, молодий лорд Сэммикинс Хаутон, якого Роджеру неодноразово доводило захищати від нападок з боку товаришів по партії, що критикували Сэммикинса за його далеко не ортодоксальні погляди. Депутати парламенту говорять про “стримуючий початок”, про “щит і меч” і різко виступають проти реального скорочення ядерної програми. Навіть смертельно хворий колишній міністр лорд Гилби особисто прибуває на дебати, щоб, як він виразився, “дати бій авантюристам”.

Законопроект провалений. Роджер змушений піти у відставку. Але він залишається переконаним у тім, що його позиція – єдино правильна, що наші нащадки, якщо тільки вони в нас будуть, проклянуть нас за те, що ми не відмовилися від виробництва й випробувань ядерної зброї. Віра в те, що коли-небудь хто-небудь іншої однаково доможеться того, чого не вдалося домогтися йому, залишається непохитної

Спадкоємцем Роджера на пості міністра стає колишній шеф Льюиса Элиота Гектор Роуз. Сам Льюис, за кілька років спільної роботи з Роджером Куэйфом досить із ним що зблизився, також вирішує покинути державну службу

Один раз, через півтора року після описуваних подій, Льюис із дружиною Маргарет попадають на званий прийом, де є присутнім всі кольори британського істеблішменту. Немає тільки Роджера. Він повністю вийшов від справ, розвівся із красунею аристократкою Кэ-ролайн, женився на Элен Смит і живе дуже скромно, уникаючи зустрічей з минулими знайомими. Він поки ще залишається депутатом парламенту, але розлучення фактично поставило хрест на його політичній кар’єрі – навіть його власний округ відмовився висунути його кандидатуру на наступних виборах. І все-таки й сам Роджер, і його друг Льюис вірять у те, що їхня боротьба – нехай вона й закінчилася поразкою – не була даремною

Б. Н. Волхонский

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий сюжет роману Сноу “Коридори влади”