Казкові й фантастичні образи в добутках Отфрида Пройслера й Эриха Кестнера

Особливу популярність в області казково-фантастичної літератури придбав в останні роки Отфрид Пройслер (р. 1923), лауреат багатьох премій і державної премії НІМЕЧЧИНИ, представлений до андерсеновской премії за обробку легенди про “Краббате” (1971). У створенні своїх книг Пройслер опирається на слов’янські й німецькі фольклорні джерела. Він переробив для дітей оповідання про глупцах-шяльдбюргерах, легенду про розбійника Хольценплотце й інших. Пройслер прагне відтворити прямодушний казковий мир, всією суттю свого буття стверджуючу непохитність

торжества добра над будь-якими проявами зла

У чималому ступені це вдається письменникові за рахунок сюжетної й композиційної побудови, властивого народним казкам, коли все різноманіття подій підкоряється єдиній ідеї, дія зосереджена на головному герої і його вчинках. Герой Пройслера найчастіше однозначний, як усякий казковий герой, і ціль оповідання не в розкритті різноманіття його характеру, а в уособленні їм центральної ідеї. Пройслеру вдається передати простоту мови казки, її прозору невибагливість. Всі ці якості знайомі російському читачеві по його книзі “Маленька Довбня-Яга” (1957) пр юну

(усе 127 років) відьмі, який дуже хотілося скоріше підрости й брати участь у святах відьом на легендарній німецькій горі Блоксберг, де по стародавньому повір’ю збираються відьми. Їй був призначений випробний термін, щоб стати “гарною відьмою”, тобто, на думку досвідчених відьом, навчитися творити зло. Маленька учениця досвідчених відьом уявляє собі мир, як і вес маленькі, будь те діти або ведьмочки, розмальованим тільки двома фарбами: добра й зла. Як і всі маленькі, вона не приемлет неправди, не вміє грати поняттями й словами, подібно старшому поколінню великодосвідчених відьом,- у них за плечима сумний досвід історії Німеччини від стародавності до сучасності

Противні Маленькій Довбні-Язі її наставники й учителі з їхньою злістю, ненавистю до людей, доносами один на одного. Вона по-своєму, дуже по-детски, бунтує проти цієї злої, нелюдської, перекрученої казки й бореться за відродження казки як чуда – чуда доброти, радості, довіри, що становить зміст кращої класичної казки. Вона дуже намагається карати людей злих, допомагати добрим, веселити й радувати їх. У конкретизації вчинків своєї героїні письменник не йде від сучасних проблем, але не переускладнює їх, оскільки книги його адресовані дітям молодшого віку. Оповідання Пройслера пронизане м’яким добрим гумором, що, у свою чергу, сприяє успіху книги в маленьких читачів

Ідея казкової доброти не у меншому ступені, чим Пройслеру, властива Творчості одного із самих значних письменників Эриху Кестнеру, хоча жанровий аспект його книг інший. За все своє довге життя Кестнер жодного разу не змінив своїм гуманістичним ідеалам і антифашистським поглядам. Це було не просто. За стійкість переконань розплачувалися в’язницями, заборонами на творчість, трагедією внутрішньої еміграції. Не випадково Кестнер любив повторювати слова Г. Гейне про “сміх крізь сльози”.

Лейтмотивом Всіх його книг була ненависть до війни й фашизму. Його рідний місто-музей Дрезден за кілька годин був звернений у руїни. Після війни Кестнер став лауреатом багатьох літературних премій, своєрідним патріархом прогресивної дитячої літератури. Він створює поетичні збірники для дітей і дорослих. Багато сил віддає пропаганді казок і інших видів народної творчості й світової класичної літератури, розуміючи, що без Корінь не можна виростити древо майбутнього. Створено переробки “Кота в чоботах”, “Тиля Уленшпигеля”, “Мюнхаузена”, “Шильдбюргеров”, “Дон Кихота”, “Гулливера”, “Казок про тварин”. Після війни Кестнер видає дитячий журнал “Пінгвін”; збірники й антології великих гумористів і сатириків

Головна якість прози Кестнера для дітей – добра посмішка. Він був упевнений, що доброта необхідна дитині, що вона не менш активна зброя, чим сатира. У своїй автобіографічній книзі для дітей “Коли я був маленьким” (1957) Кестнер відкриває таємницю своєї невигубної доброти. Вона народилася разом з його дитинством, важким, незабезпеченим і, незважаючи ні на що, щасливим. Батько – робітник на фабриці – робив вечорами синові іграшки. Мати – завзята й самовіддана людина, працювала не покладаючи рук, щоб дати синові не тільки утворення, але й навчити любити життя. Від принижень бідності рятував працю й повага до людей праці. Дружба й взаєморозуміння створювали особливий мікросвіт дитинства. “Звичайно,- з іронією пише Кестнер,- можна уявити собі більше щасливий мир. Мир, у якому ніхто не голодує й нікому не треба йти на війну”. Інших лих було теж предосить. Не треба дивитися на мир “крізь рожеві окуляри”, але й носа вішати не треба. У світі багато добре й прекрасного: “Життя не наскрізь рожева й не наскрізь чорна, воно строката”, так до того ж є в ній “щасливі мідні грошики”, які людина зберігає все життя. Це досвід чесно прожитого життя, доброта зустрінутих людей, гордість у неприйнятті принижень і зла, непохитність втрудностях.

Э. Кестнер насамперед побутописець, під його пером саме повсякденне життя стає казково чудової й надзвичайно захоплюючою. Казковість його оповідання проявляється найчастіше не в зовнішніх атрибутах, а у внутрішнім відчутті можливості її реалізації простими добрими людьми, якими були його батько й мати (аналогічні герої є в більшості його книг)(, і в тій однозначності розподілу миру на добре й зле, котре властиве його добуткам

Перша книга Кестнера для дітей “Эмиль і детективи” була надрукована ще в 1928 році, а продовження “Эмиль і троє близнюків” в 1935, але й сьогодні вони читаються дітьми з любов’ю. Обидві книги самобутньо трансформують жанр детективної повісті й розповідають про неймовірний, але достовірних пригодах хлопців. І все-таки головним для Кестнера є не пригодницька основа, хоча й вона дуже важлива в літературі для дітей, а самі діти, їхні характери, їхнє прагнення, щоб у світі все було справедливо. Тому герої його перших книг так самостійні у своїй боротьбі, так недовірливі до миру дорослих, котрим не вистачає ні часу, ні сил, ні бажання творити казку. Діти беруть на себе функцію дорослих і вчать їхній довірі, доброті, справедливості


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Казкові й фантастичні образи в добутках Отфрида Пройслера й Эриха Кестнера

Categories: Нові твори

Links