Історична п’єса Бернарда Шоу “Цезар і Клеопатра”

Події п’єси розвертаються в Єгипті, у місті Олександрії, наприкінці царювання XIII династії, в 48 р. до Різдва Христова. Легіони Цезаря вступають у Єгипет. У місті паніка. Зникла цариця Клеопатра, шістнадцятирічна дівчинка. Її ніде не можуть знайти

У цей час Юлій Цезар, один, у пустелі проходить повз зменшену копію Сфінкса й бачить Клеопатру, що спить на груди кам’яної статуї. Вона прокидається, говорить, що є царицею Єгипту, і запрошує Цезаря, якого вона називає “дідком”, залізти до неї й теж сховатися від римлян. Їхня Клеопатра безумно

боїться. Цезар зізнається, що він і є римлянин, і говорить, що якщо дівчинка буде робити всі так, як він говорить, то Цезар її не скривдить. Клеопатра обіцяє стати його рабинею й у всьому його слухатися. Потім вони нишком пробираються по пустелі в палац

У палаці Клеопатра поводиться вкрай робко. Вона боїться давати наказу рабові, тріпотить перед своєю нянькою Фтататитой. Цезар учить її поводитися по-царському, веліти й змушувати себе слухатися. Клеопатра добирає смаку й уже мріє, як буде “годувати” своїх рабів отрутою й кидати їх у Ніл на розтерзання крокодилам. Цезар просить її не захоплюватися. Однак вона

усе ще дуже боїться Цезаря. Коли ж у палац вступають римські солдати, вітаючи людини, що перебуває поруч із нею, словами: “Слава Цезареві!”, до Клеопатри раптово доходить їхній зміст, і вона з полегшенням, ридаючи, падає в його обійми

У нижній зал палацу входять цар Птолемей Дионис (десятилітній хлопчик, брат Клеопатри і її суперник) і його опікун Потин. Їх супроводжують Теодот, наставник пануючи, Ахілл, його воєначальник, і придворні. Птолемей з підказки Потина намагається виразити своє невдоволення вторгненням Цезаря й поводженням Клеопатри. У зал заходить Цезар у супроводі римського офіцера Руфия й свого секретаря Британа, бритта по національності, одягненого в усі синє. Цезар не схильний проливати в Єгипті кров, але він вимагає, щоб йому заплатили частина грошей з тієї суми, що Єгипет повинен віддати Риму за старою домовленістю між Цезарем і колишнім царем Єгипту за те, що Цезар у свій час допоміг тому повернути трон. Клеопатра, що вирішила поводитися як цариця, підбігає до свого брата, стаскивает його із трону, а сама сідає на його місце. Цезар, торкнутий прикрістю хлопчика, ласкаво його заспокоюється

Єгипетські придворні й воєначальники вимагають, щоб Цезар ішов з їхньої землі, однак він відповідає, що зробить це тільки після того, як Клеопатра стане царицею. Він дозволяє всім єгиптянам вийти, до величезного збурювання своїх наближених, і попереджає, що не зможе довго стримувати Руфия і його солдат, так і що рвуться вихопити з піхов мечі. Потин гірко ремствує на римську справедливість, на відсутність у римлянах подяки. Цезар у здивуванні. Він не розуміє, про що Мова йде. Тоді Потин просить вийти Луция Септимия, що розповідає, що вбив республіканця Помпея, що бажав розгромити Цезаря. Цезар уражений, він у жаху від злочину Луция Септимия.

Єгиптяни йдуть. Цезар залишається із Клеопатрою, що дорікає його в надмірній чутливості. Вона розповідає йому також те, як батькові її вдалося повернути собі трон. А допоміг йому прекрасний юнак, що прибув з Рима з безліччю вершників. Тоді Клеопатрі було всього Дванадцять років, вона полюбила цього юнака. Вона дуже дивується, коли Цезар розповідає, що саме він послав Марка Антонія рятуйте! батькові. Цезар обіцяє їй, що якщо вона того бажає, то він надішле його кней.

Цезар наказує Руфию спалити кілька римських кораблів, що коштують у Західній гавані, а самому взяти всі човни, що коштують у Східній гавані, і захопити Фарос, острів з маяком. До Цезаря приходить Потин і збирається висловити йому вимоги єгиптян. Цього разу Цезар бере його в полон. Потім вбігає Теодот і в крайнім хвилюванні повідомляє, що вогонь із римських кораблів перекинувся на Олександрійську бібліотеку, святу святих єгипетської цивілізації. Цезар радить йому викликати на допомогу для гасіння пожежі Ахілла і його військо. (Так він планує відволікти увагу Ахілла від Захоплення римлянами острова Фарос.) Цезар облачається в збрую й іде, щоб взяти участь у захопленні Фароса. Клеопатра благає його бути обережним

Після від’їзду Цезаря на набережній, де коштують римські стражи, з’являється Аполлодор, сицилиец, патрицій, аматор мистецтва. Він несе в палац перські килими, бажаючи, щоб Клеопатра вибрала деякі з них. З палацу вибігає сама цариця. Вона хоче негайно сісти в човен і плисти до Цезаря. Однак страж не дозволяє їй цього зробити. Це суперечить наказу Цезаря. Тоді Клеопатра просить Аполлодора на човні доставити Цезареві в подарунок від її прекрасний перський килим і домогтися для неї дозволу приплисти до нього на острів. Вона біжить вибирати килим. Незабаром носії виносять подарунок з палацу, його занурюють на човен, і Аполлодор відчалює від берега. Коли човен виявляється вже далеко від стража, Фтататита уїдливо повідомляє йому, що він упустив Клеопатру, тому що вона все-таки пробралася на човен, будучи загорненої вковер.

Човен підпливає до острова. У цей час хтось кидає у воду важкий мішок, ніс у човна ламається, і вона тоне. Аполлодор ледь устигає витягтися з води килим. Поки Цезар, Британ і Руфий увлеченно спостерігають за Аполлодором і його ношею, на берег висаджуються єгиптяни. Римлянам і Клеопатрі залишається лише бігти вплав. Цезар пливе, несучи Клеопатру на своїй спині. Незабаром до них підходить човен, і вони перебираються на неї борт

Наступні події розвертаються вже в березні 47 р., тобто через півроку після первісних подій. Потин, що усе ще перебуває в полоні в Цезаря й живучий у палаці, домагається аудієнції в Клеопатри й під час неї поводиться те покірно й шанобливо, те намагається настроїти царицю проти Цезаря, але Клеопатра проганяє його. Він іде до Цезаря й палко бажає відновити його проти Клеопатри, однак не встигає цього зробити, оскільки входить сама цариця, що збирається пообідати разом із Цезарем, Аполлодором і Руфием. Цезар просить Потина говорити те, що він хотів сказати, або йти, тому що він дарует йому волю. Потин після деякого замішання починає вселяти йому, що Клеопатра хоче царювати Єгиптом одна й всім серцем чекає його від’їзду. Клеопатра зі збурюванням запевняє, що це неправда. Цезар, однак, знаходить, що якби навіть було так, то це було б цілком природно. Він просить Потина вийти й повторює, що він вільний. Клеопатра ж кипить від гніву й непомітно наказує Фтататите вбити Потина до того, як він покине палац. За обідом усе раптом чують лемент і звук падіння тіла. Входить Луций Септимий і повідомляє Цезареві, що убито Потин і містоЛ збожеволі, тому що Потин бу улюбленец городянин. Клеопатра зізнається, що це вона наказала вбити Потина за його наклеп. Руфий і Аполлодор схвалюють її вчинок. Однак Цезар говорить, що тепер не зможе захистити життя цариці від розгніваних єгиптян. Луций Септимий заспокоює його. Він повідомляє, що до римлянам прибуло підкріплення – військо Митридата Пергамского. Цезар відправляється назустріч Митридату. Перед відходом Руфий непомітно заколює Фтататиту, як дику тигрицю, що може в будь-який момент напасти, як пояснює він потім свій учинок Цезареві. Той схвалює його. Римські війська громлять єгиптян, цар Птолемей тоне в ріці, а Клеопатра стає повновладною правителькою

Цезар готується до відплиття в Рим. Перед тим як покинути Єгипет, він залишає Руфия на посаді губернатора. Клеопатрі ж він повторює свою обіцянку надіслати Марка Антонія

Е. В. Семина

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Історична п’єса Бернарда Шоу “Цезар і Клеопатра”

Categories: Нові твори

Links