ІССА

(1763 – 1827)

ІССА (Кобаясі Ісса; автонім: Ятаро – 1763, с. Касівабара, пров. Сінано – 1827) – японський поет.

Ісса народився 1763 р. у гірській провінції Сінано в родині заможного селянина Кобаясі Ягохея. Його мати померла в молодому віці, а мачуха зробила все можливе, щоби майбутній поет уже в чотирнадцять років назавжди залишив сім’ю та поїхав шукати долі в Едо (Токіо). Перебравши там безліч професій, Ісса знайшов своє покликання в поезії.

Подорожуючи по країні, він заробляв на прожиток складанням хайку та викладанням поезії. Коли

йому виповнилося 39 років, Ісса повернувся у рідне село, де застав тяжкохворого батька, котрого доглядав, поки той не помер у нього на руках. Зворушливе ставлення сина до свого батька, філософські роздуми поета про людське життя та навколишній світ відобразились у ліричному щоденнику Ісса “Останні дні батька” (“Тіті-но сю-ен-ніккі”), який він написав у 1801 р.

Після численних судових розглядів і суперечок з мачухою та її дітьми поет отримав нарешті свою частку батьківського спадку і зміг уперше одружитися, коли йому було вже 50 років. Молода дружина народила йому чотирьох синів і доньку, але всі вони

померли ще в дитячому віці. Незабаром померла й дружина поета Кіку, котру він палко кохав і за котрою сумував до самої смерті, хоч і був ще двічі одружений і навіть мав дітей.

Окрім ліричного щоденника “Останні дні батька” (1801), творчий спадок Ісса складають літературні есе, дорожні нотатки, книга прози та віршів “Моя весна”(“Ора-гахару”, 1819), а також майже двадцять тисяч хайку.

Поезія Ісса приваблює читачів своєю простотою, відвертістю і навіть якоюсь дитячою щирістю, за якими криються глибокі філософські погляди поета на життя, людську долю, місце та покликання людей у світі:

Гусей осінніх настрій у душі.

Що ж, прощавайте!

Прощавайте, друзі!

(Тут і далі пер. І. Бондаренка)

Героями його віршів були не лише люди, а й різноманітні тварини, птахи, комахи:

Мою хатинку,

Равлику, пильнуй

Укупі з соловейком голосистим.

І цим його поезія певною мірою зближується з жанром байки, але без жодного моралізування, притаманного цьому жанрові. Можливо, саме тому Ісса, як ніхто інший із японських поетів, зміг так поетично, так образно та переконливо віддзеркалити у своїй поезії один із головних філософських постулатів дзен-буддизму – безумовну й органічну єдність усього живого та сущого на землі.

Українською мовою хайку Ісса переклав І. Бондаренко.

За І. Бондаренком


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ІССА