І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників

УРОК 10

Тема. І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників.

Мета. З’ясувати історичну основу повісті “Захар Беркут”; розвивати навички художнього переказування твору; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю, виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: текст повісті “Захар Беркут”, географічна карта, книга “Народні оповідання про давнину”.

Тип уроку: лекція-коментар з елементами евристичної бесіди.

Хід

уроку

І. Актуалізація опорних знань.

I. Бесіда з учнями.

– Де Франко перебував у 1882 році?

(Письменник жив у Нагуєвичах. Перед тим двічі побував у в’язниці. Поборов важку недугу – пропасницю – і неймовірно жахливі умови поліцейського етапу. Вдень важка, до “сьомого поту”, фізична робота в полі та вдома, а ввечері копітка праця над рукописами.)

II. Пояснення нового матеріалу.

І. Коментар до історії написання.

– Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті “Захар Беркут”?

(Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)

– Поштовхом до написання твору було

оголошення у 1882 р. в народовському журналі “Зоря” літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше – з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І. Франко писав, що повість має бути “ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей”.

Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

– Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті “Захар Беркут” всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті – нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор – перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам’яті. Таким чином, “Захар Беркут” – це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував “славні діла славних прадідів”. Велике значення має і переказ про Сторожа – величезного кам’яного стовпа. Цар велетнів, цей “святий” камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. “Кажуть, – йдеться у переказі, – що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати… Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою”. Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, – народний переказ про монахів київських печер, пов’язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

2. Коментар за картою.

– Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті.) Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов’язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

– Які ще населені пункти згадуються у творі?

(Села Корчин (тепер Сколівського району), Синевідське (нині Нижнє і Верхнє Синьовидне), р. Стрий та Опір (обидві витікають з гори Явірник, що на Сколівщині).

Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді “Цокан”. (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім’я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)

Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу “стін могутнього Зелеменя” (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

III. Робота за змістом I – V частин повісті.

1. Бесіда з класом.

– Де і коли відбуваються події, описані у творі?

– Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)

– Зачитайте підзаголовок повісті. Про що у ньому йдеться?

– Що ви можете сказати про життя русичів у ХНІ ст., розглянувши ілюстрацію до повісті?

– Який епізод з твору зображено?

– Епіграфом взято слова з поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Зачитайте їх і скажіть, про що це свідчить.

Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про “часи будучі, невідомі”. Це підтверджують композиційна рамка і кінцівка твору.

– Зачитайте кінець епілогу від слів “Сумно і непривітно тепер на нашій Тухольщині…” до слів “… і для наших “культурних” часів”.

– З якими героями зустрічаємось у повісті?

– Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача.)

– Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв? Розкажіть стисло, які саме. (Сцена полювання, боротьба Мирослави і ведмедиці, визволення Мирослави.)

2. Робота у Трьох групах (після виконання звітують представники).

Завдання для 1-ої Групи

– За яких умов і про кого були сказані слова?

– “Занадто ти високо піднявся на крилах гордості, – але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути”. (Максим Беркут про Тугара Вовка після його гордовитої відмови віддати за нього Мирославу);

– “Тій не жаль би бути мужем”. (Тухольці про Мирославу);

– “Перестав ти розуміти нові, теперішні часи, їх погляди та потреби. Пережилися твої молодечі думи про свободу”. (Тугар Вовк про Захара Беркута на громадськім суді.)

Завдання для 2-ої Групи

– Ким були сказані слова?

– “Я зробив те, що кожний на моїм місці зробив би, – за що ж тут дякувати?” (Максимом);

– “Дивні ж у вас порядки! Князь бунтує проти своїх слуг, слуги против князя, князь і слуги проти народа, а народ проти усякої власті”. (Петою);

– “Сей ланцюг – то наш руський рід, такий, як вийшов з рук добрих, творчих духів”. (Захаром Беркутом.)

Завдання для 3-ої групи

(сильнішої)

– Продовжіть уривок. Кому належать ці слова?

– “Вночі, перед тим днем, коли ми мали рушати на ведмедів, мені…

– (приснилась мати”. (Сон Мирослави));

– “Мовчав досі, то… – (мовчи й довіку”. (Тугар Вовк, вбиваючи свідка на суді));

– “У мене пута на руках, а в тебе… (на душі”. (Максим про Тугара Вовка.))

3. Робота з текстом. (Учні знаходять уривки, виразно зачитують їх і з’ясовують роль пейзажів.)

– Опис тяжкої дороги на лови (ч. 1) – перемога людини у двобої з природою, показ зародження почуття між Максимом і Мирославою.

– Поле бою після поразки тухольців очима Максима (кінець ч. 5) – дисгармонія у світі природи і людини, контраст у зображенні.

– Ворожий табір очима Мирослави (ч. 4) – асоціація з пеклом, “криваве море, якому немає сили опертися”.

IV. Підсумок Уроку.

1. Бесіда з учнями.

– Чому твір “Захар Беркут” називаємо історичною повістю? Яку мету ставив перед собою І. Франко, беручись за її написання?

– Які матеріали використовував письменник при написанні твору?

– Чому с. Тухля змінило своє місце розташування?

– Чому не побралися Максим і Мирослава?

– Які важливі події зображено у I-V частинах твору?

– Сформулюйте тему твору. (Героїчна боротьба руського народу у XIII ст. проти монголо-татарських завойовників.)

2. Анкетування (письмова робота).

1. Чого я навчився на уроці?

2. Що було найцікавішим і чому?

3. Які завдання я виконував?

4. Які виникли труднощі та як їх подолав?

5. Мій настрій на уроці.

6. Побажання (собі, учителю, друзям). (Можна використати для різних типів уроку.)

V. Домашнє завдання. Завершити читання повісті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників

Categories: Конспекти уроків

Links