Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено

Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено

Ти знаєш, у нашому домі, в старому буфеті, давно живе мій добрий знайомий – старенький буфетний Гном.
Він знав ще дідуся хлоп’ям, а маму – малим дівчатком, гукав пустунам: “Ая-яй!”, Слухняним давав шоколадки.
Замкнувши буфет на гачок, золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачок за склом серед вазочок різних.
Він любить какао пить, смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спить в старій музикальній скриньці.
Навчився він чемних манер в одної маркізи з фарфору. Сказала маркіза: – Тепер дружити із вами не сором.

/> Ви просто – франтом, хоча втягніть у петлицю троянду. І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом.
Століття, і друге, і третє, – прислухайся! – чуєш? – завжди клопочеться Гном у буфеті, бурмоче, зітха, шарудить.
І тупа, і плямка в куточку,
і дзвонить в буфетні шибки. І в довгі засніжені ночі нашіптує дітям казки.
Коментар Рідний дім – це фортеця людини, її оберіг. Добре, коли в цьому домі затишно, привітно, коли чекають рідні, найдорожчі люди. Здається, що якийсь добрий гном чи домовичок оберігають лад і спокій у домі. А може. Ці старий буфет, прабабусина шафа чи ще щось із старих
меблів? Вони бачили багато, пам’ятають увесь рід, що тут жив, і бережуть цю пам’ять. Фантастична й зворушлива картина, яку змалювала письменниця, містить у собі глибокий смисл: тільки любов до людей, пошана до старшого покоління можуть допомогти жити в мирі та злагоді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Підкова – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, на місяць схожим, серпиком лежала, – аж розгубились в небі літаки, кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй:...
  2. Жар-Птиця – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено Сусідка моя – чарівниця – годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-Птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна, та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця. 1 враз освітилась казково столиця. Дорослим і дітям яснішали лиця: “Як хороше жити під сонцем Жар-Птиці!” І...
  3. За золотими вікнами зірок – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному...
  4. За золотими вікнами зірок… скорочено – Ірина Жиленко В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб...
  5. Зимовий мотив з візитом пічника – ІРИНА ЖИЛЕНКО скорочено ІРИНА ЖИЛЕНКО Зимовий мотив з візитом пічника Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. Сусід (дарма,...
  6. Скорочено І СВІТЛА АЛЕЯ… ЗИМОВИЙ МОТИВ З ВІЗИТОМ ПІЧНИКА ЗА ЗОЛОТИМИ ВІКНАМИ ЗІРОК – ІРИНА ЖИЛЕНКО В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному...
  7. Ірина (Іраїда) Володимирівна Жиленко Ірина (Іраїда) Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві. Роки дитинства, на які припала війна, сім’я прожила на Черкащині, а потім знову повернулася до Києва. Після закінчення 1964 р. вечірнього відділення філологічного факультету Київського університету І. Жиленко працювала в редакціях газет “Молодь України” та “Літературна Україна”. Багато сил...
  8. Чарівний світ поезії Ірини Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Homo feriens” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди...
  9. ІРИНА ЖИЛЕНКО. ПАВУЧОК – РУДИЙ БОЧОК Мета: ознайомити учнів із творчістю української поетеси Ірини Жиленко, з її віршем “Павучок – рудий бочок”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити аналізувати прочитане, правильно інтонувати читання відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ...
  10. Неповторний світ поезій Ірини Жиленко Дитинство – найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше. У силах поезії зберегти ці таємничі миті, повертаючи нас до них кожного разу знову й знову. Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко. Завдяки багатій уяві авторки...
  11. Політ мрій (про поезію Жиленко) Поетеса Ірина Жиленко народилася в 1941 році в Києві. Вона рано втратила батьків. Потім навчалася і працювала одночасно. Коли Ірина закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, то спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. В творчому доробку поетеси є багато...
  12. Політ мрій (про поезію Ірини Жиленко) Поетеса Ірина Жиленко народилася в 1941 році в Києві. Вона рано втратила батьків. Потім навчалася і працювала одночасно. Коли Ірина закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, то спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. В творчому доробку поетеси є багато...
  13. Скорочено “Підкова” Жиленко Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, на місяць схожим, серпиком лежала, – аж розгубились в небі літаки, кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй:...
  14. “Ім’я Ірина” Кожне ім’я прекрасно насамперед тому, що його носить певна людина, яка володіє унікальними і неповторними якостями. Не існує імен без історії, без відомих особистостей, які його носили. Немає такого імені, людину з якою не можна було б полюбити або почати поважати всією душею. Кожна людина, яке ім’я у неї не...
  15. “Про ім’я Ірина” Єдине, в чому Ірина ніколи не сумнівається, так це у своєму вмінні давати корисні поради. Поступово вона приходить до зовсім очевидного висновку, що повинна стати лідером, так як вміє керувати людьми. Вона аналітик, здатний скласти план дій на будь-який термін. Зауважимо, що, володіючи характером “золота середина”, зовнішньої чарівністю, жіночністю і...
  16. Освячений любов’ю світ у поезіях Ірини Жиленко Свій творчий шлях Ірина Жиленко розпочала в період “шістдесятництва”, коли свіжий ковток свободи дав змогу розкритися багатьом творчим особистостям. Митці на повний голос заявили про себе у творах, де поняття честі, гідності людини постали самодостатніми, як даність від природи й народної моралі, а не від вказівки ідеологічного керівництва. Творчість Жиленко...
  17. Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”) Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були...
  18. ПОЕТИЧНА ТАЙНА ІРИНИ ЖИЛЕНКО Згадалося: то були золоті часи… Ще не почалися літературно-поетичні погроми (а вже готувалися!), ще моє покоління не виключили з університету, не склали “чорних маланчуківських списків” (хоча вже складалися!) – кого на двадцять кращих років одірвати од літератури, ще все було одвертим, щирим і наївним, і далі таки згадалося (і не...
  19. За золотими вікнами зірок… І. Жиленко За золотими вікнами зірок… В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли!...
  20. Зимовий мотив з візитом пічника І. Жиленко Зимовий мотив з візитом пічника Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. Сусід (дарма, що інвалід)...
Гном у буфеті – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено
«
»