Гіпноз

Один з різновидів сну – стан гіпнозу. Багато тисячоріч гіпноз був непоясненим явищем породжував у людей марновірства й неправильні уявлення. Починаючи із часів глибокої стародавності, чаклуни й шамани, маги й жерці широко використовували різноманітні прийоми й засоби, що викликали в деяких людей стан незвичайної зосередженості й відчуженості від навколишні. Те, що людина не реагує ні на яскраве світло, ні на шум, ні на біль від опіків, порізів і вколовши, а підкоряється повністю волі того, хто його приспав, вражало уяву віруючих, здавалося

їм чудом. Уважали, що при цьому душу людини залишає свою тілесну оболонку й вступає в безпосереднє спілкування з “парфумами” і “богами”.

Звичайно, щоб увести людину в стан гіпнозу, використовують блискучі предмети, ритмічні монотонні звуки своєрідних музичних інструментів, дим палінь, що містять у своєму складі дурманні, наркотичні речовини, багаторазове повторення заклинань і молитов

Довгий час люди не могли пояснити, що ж таке гіпноз. Тільки в 1843 році, коли вийшла у світло книга англійського хірурга Джемса Бреда “Нейрогипнология”, ці “чудеса” уперше одержали наукове пояснення. Бред

незаперечно довів, що багато хто, здавалося б, непояснені явища, не що інше, як природний зовнішній прояв особливого нервового сну, що він назвав гіпнозом (від грецького “гипнос” – сон).

Бред викликав гіпноз у своїх випробуваних, пропонуючи їм, не відриваючись, пильно дивитися на лезо свого ланцета

Історія вивчення й лікувального застосування гіпнозу нараховує багато імен лікарів і вчених, які не побоялися туману мистики, обману ит оман, що довго огортали гіпноз, і допомогли дослідженнями поставити його на службу здоров’ю людей. Серед цих імен варто назвати наших співвітчизників физиолага В. Я. Данилевського, психіатра А. А. Токарского й психоневролога В. М. Бехтерева; французьких дослідників і лікарів А. Льебо, И. Бернгейма,

Ж.-М. Шарко й П. Рише; німецьких фізіологів В. Прейера, Р. Гейденгайна й багатьох інших

Повне наукове пояснення гіпнозу було дано в роботах И. П. Павлова і його послідовників

И. П. Павлов назвав гіпноз неповним, частковим сном. Звичайно людина, що спить глибоким сном, не реагує ні на що навколишнє. Це відбувається в результаті гальмування, що охопило мозок сплячі. Однак не завжди сон буває таким повним. Іноді сплячий, не сприймаючи більшості шумЪів, що лунають довкола нього, пробуджується від деяких, певних звуків, навіть якщо вони й слабкі. Мати, що заснула в ліжка дитини, негайно прокидається від ледве чутного звуку його голосу, але не реагує ні на що інше. У подібному неповному сні гальмування охоплює не всю кору більших півкуль, якийсь ділянка її залишається вільним. Павлов образно називав подібні ділянки “сторожовими” або “черговими” пунктами. Нервові клітки “сторожового” пункту дуже чуйно відповідають лише на певні роздратування. Одна з форм подібного часткового, неповного сну, при якому гнітюча маса кліток кори загальмована, а “сторожовий” пункт настроєний на звук голосу що гіпнотизує, і є гіпноз. Такий бодрствующий пункт залишається під час гіпнозу ізольованим на загальному тлі сплячої кори більших півкуль головного мозку. От чому всяке, навіть дуже тихо вимовлене слово що гіпнотизує робить яскравий, сильний, незгладимий вплив на мозок загіпнотизованого. Так пояснюються явища, казавшиеся колись зовсім незбагненними. Візьмемо такий цікавий приклад. Людині, зануреному в гіпнотичний сон, дають гіркі ліки, скажемо порошок хіни, і вселяють, що це цукор. І людині здається, що дійсно в нього в роті солодке. Вселяючи загіпнотизованому, котрий перебуває в теплій кімнаті, що йому дуже холодно, можна викликати в нього тремтіння, звуження кровоносних посудин і т. д.

Не менш цікавий і інший приклад. Загіпнотизований поводиться відповідно до тому віку, що йому викликаний. Так, наприклад, доросла людина, якій викликано, що він двох – або трехлетниу дитина, ходить по кімнаті маленькими, нестійкими шажками, на питання відповідає дитячим белькотанням: замість “автомобіль” говорить “атомобиль”, замість “конячка”-“лосадка” і т. д.

Молоді ж люди, яким вселяють, що вони старі, ходять як би із працею, спина їх згинається, мовлення нагадує старечу

Цією властивістю гіпнозу підвищувати сприйнятливість людини до образів, що вселяються йому,, думкам, учинкам, а також можливістю словом викликати глибокі измененеия в діяльності його організму з давніх часів користувалися священнослужителі, а також усілякі знахарі й шарлатани для демонстрації мнимих чудес. Медицині відомо багато нервових захворювань, часом дуже важкі й болісних (таких, наприклад, як істеричні паралічі, німота, глухота й т. п.), які часто не піддаються дії ліків, але виліковують вселянням, цілющим словом лікаря. Іноді в цих випадках особливо допомагає лікувальне вселяння, зроблене хворому, зануреному в гіпнотичний сон

Наукове пояснення гіпнозу розкриває сутність і інших “чудес”. Так, наприклад, під час сеансу гіпнозу глядачів завжди вражала відчуженість загіпнотизованого від навколишнього, його байдужність до найдужчого болю, аж до опіків і ран. А вчені бачать пояснення цих явищ у тім, що в глибокому гіпнозі деякі ділянки кори мозку можуть бути загальмовані значно сильніше, ніж у природному сні, і тоді людина не почуває болю від опіку, хоча будь-який біль, заподіяний йому під час звичайного сну, негайно розбудила б його. Однак це не спростовує положення про близьке споріднення сну й гіпнозу

Самим же головним доводом на користь вірності розробленого И. П. Павловим і його послідовниками подання про гіпноз як про різновид сну служить те, що для виникнення обох цих станів необхідні в сутності ті самі умови, а саме гипнотизирующе діє все те, що сприяє виникненню й розвитку коркового гальмування. Для того, наприклад, щоб викликати в людини гіпнотичний сон, найкраще діяти слабкими або помірними, але довгостроково й одноманітно повторюваними подразниками, чи будуть це ритмічні рухи, монотонні звуки, зосередження погляду, що повторюються слова або легені поглаживания шкіри. Це пояснення проливає світло на те, що ховалося під маскою таємничості багато тисячоріч і продовжує подекуди ховатися під нею й зараз. Наука не тільки назавжди розвіяла туман марновірств і оман навколо гіпнозу, але й дала можливість використовувати його на благо людям


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Гіпноз

Categories: Нові твори

Links