Гімн теперішній дружбі

Твір по повісті Я. Стельмаха “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрковки”. Ярослав Стельмах – син відомого українського письменника М. Стельмаха. Він відомий у літературі як драматург і письменник. Особливо талант художника розгорнувся в добутках, присвячених дітям. Його герої – з тонким гумором, дуже дотепні й допитливі

Повість “Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрковки” розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди двох друзів – Сергія й Митьки. Історія починається з того, що учні п’ятого класу

одержали від учительки ботаніки Ирини Семенівни завдання на літо – зібрати колекцію комах. У місті таку колекцію зібрати було важкувато, тому й вирішили поїхати в Село до Митькиной бабусі. Причин на це було досить; не нудитися в місті, де лише пил, напружені вулиці, тому що це “сприяє передчасному старінню наших організмів”.

Пригода почалася; целую ніч хлопці їхали поїздом, потім – півтори години тряслися автобусом, ішли пішки в повній туристській амуніції й – зрештою, бабусин двір. Планів на відпочинок було багато, тому їх треба було скоріше втілювати в життя. Один раз біля ріки друзі зустріли майстра

велосипедного спорту Василя, що розповів їм дивовижно-фантастичну історію про незвичайного жителя, що живе в цьому озері. Він “виє страшно й зітхає”, залишає на піску величезні сліди ніг, дряпає здоровенними пазурами прибережні дерева й навіть їсть ворон

И отут почалося… Митька із Сергієм щоночі стежили біля озера, сподіваючись сфотографувати це чудовисько й увійти в історію знаменитими зоологами. Навіть всі книжки перечитали в бібліотеці про різні періоди існування давніх тварин, дискутували, робили припущення, дізнавалися, хто такі стегозаври… Ця незвичайна істота назвали Митькозавром на честь Митьки, що розвив гіпотезу, що їх сіло зветься Юрковка через існування юрського періоду. Саме тут жили більші ящури, які, напевно, і назвали так ця місцевість

Полювали на Митькозавра з ентузіазмом; вирили яму, украли курку для принади звіра, установили нічні зміни за спостереженням за незвичайним озером. Яке ж було їхнє розчарування, коли замість дивної істоти вони побачили у воді велосипедиста й Василя. Він вирішив розіграти двох друзів, налякати. Але все виявилося навпаки, тому що хлопці провели чудові канікули, відчули себе “дослідниками, слідопитами, шукачами”. Митька із Сергієм відкрили для себе новий мир зоології. А колекцію комах ще встигнуть зробити, тому що – поперед ще піл літа. Сподіваюся, цей час наші герої проведуть цікаво й весело, тому що вони – теперішні друзі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Гімн теперішній дружбі

Categories: Нові твори

Links