Географічні назви оточують нас

Без них практично неможлива жодна діяльність. Вони супроводжують нас усе наше життя: фіксують місця, нашого народження, життя, роботи, відпочинку. Без перебільшення можна сказати, що ми живемо у світі географічних назв. Є. М. Поспєлова. Географія – шкільний предмет, який належить разом з тим і до природного, і до гуманітарного циклу навчальних дисциплін. Однією з головних причин, яка визначає необхідність існування та подальшого розвитку шкільної географії, є вивчення нею реальних об’єктів природи і суспільства. Ефективним прийомом для

досягнення більшої результативності навчального процесу є використання топонімічного матеріалу на уроках. Вивчення топонімів сприяє більш глибокому розумінню учнями предмета географії.

Географічні назви – обов’язковий елемент географії. Без використання географічних назв неможливо засвоєння програмного матеріалу. Якщо учень зрозуміє походження і значення тієї чи іншої назви, він краще його запам’ятає. Зацікавившись звучанням назв, учні захочуть зрозуміти їх сутність. Що означає те або інша назва? Чому воно присвоєно саме цьому географічному об’єкту? Чим цікавіше розповідь вчителя, тим більший

інтерес він викличе в учнів, тим успішніше буде процес навчання.

Топоніміка – наука про Власних географічних назвах – топоніми (від гр. топоз – “місце”, “місцевість” і опота, ОПуТ – “ім’я”, “назва”). Виникнення географічних назв завжди чимось мотивовано: природними умовами проживання людей, особливостями господарського освоєння території, певними історичними подіями. Географічні назви, надані нашими предками, є пам’ятками їхньої мови, духовного культури, життя і побуту. Назви населених пунктів різних країн світу часто щось символізують. Так, на карті Сполучених Штатів Америки можна знайти міста Просперіті, яка означає “процвітання”, Уелса – “багатий”, Баутефул – “щедрий”, Уоррен, Дреб – “сумний”, Уайдовілл – “місто вдів”, Парадайс – “рай” , Хелл – “пекло”. Назва італійського міста Монте Дісграція означає “гора нещастя”, а французького крев-кер-де-гран – “великі неприємності”. Назва портового міста в Чилі Вальпараїсо означає “райська долина”. У Великобританії лише в одному графстві Кент розташовані городки, назви яких у перекладі означають: “пожалій мене”, “вода Даніеля”, “сліпі женихи”, “жаби”, “земля священика”, “велика любов”, “різдвяний пиріг”, “кінець п’яниці і його повернення до праведного життя”.

Деякі географічні назви нашою мовою мають дещо курйозна зміст: назва Тарган має невеликий острівець біля східних берегів індонезійського острова Калімантан Банда – одне з численних індонезійських морів, Банку – протоку і острови в Індонезії; річки Сон і Барак течуть в Індії, острів Рай розташований біля берегів В’єтнаму в Сіамській затоці. Цікаві назви міст Сало – у Фінляндії, Чай та Чан – у Туреччині, Танк – в Пакистані, Папа – місто в Угорщині, Мама – місто в Іркутській області Росії. Назва Мама має також ліва притока річки Витим. В Афганістані розташована гірська пасмо Баба в системі Гіндукуш. На заході півострова Мала Азія у Туреччині є мис Баба. У перекладі з турецької це слово означає “батько”. Баба – назва селища на західному узбережжі Нової Гвінеї, Сестра – річка в Росії, Брати – острова біля південного узбережжя В’єтнаму. Чорні брати – три острівця в групі Курильських островів, Кум – річка на заході Туреччини, Кума – річка на Північному Кавказі і селище в австралійському штаті Вікторія, Сват – річка в Пакистані. Одне з селищ в Туреччині називається Юнак.

Деякі географічні назви відображають форму об’єктів. Наприклад, у Східних Саянах є гора Піраміда, в Охотському морі – острів Конус, в Північному Льодовитому океані – протоки Югорський Пласт та Маточкин Пласт. В Австралії, неподалік міста Сідней, протікає річка Коло, а біля берегів Таїланду в Сіамській затоці є острів Кут.

Є на географічній карті незвичайні назви-вигуки. Наприклад, в Росії в Челябінській області тече річка з назвою Ура, в Тюменській області річка Ух, а в Башкирії права притока річки Уфи має назву Ай. Одна з гірських вершин Українських Карпат носить назву Стій. Ряд географічних назв символізує побажання: назва мисів Фарвель на півдні острова Гренландія і в Новій Зеландії означає “будь здоровий”, назва італійського міста Бенеенто – “попутного вітру”.

Багато географічних назв залучають до об’єктів, яким вони належать. Так, назва центральноамериканського держави Коста-Ріка означає “багатий берег”. Назва Ліпарськіх островів в Тірренському морі в перекладі, з італійської означає “родючі острова”. Назва грецького острова Родос означає “острів троянд>, острови Ямайка в Карибському морі -” острів джерел “, острова Шрі-Ланка (Цейлон) -” прекрасна земля “. Острів Флорес в Індонезії “островом квітів”, а острів Суматра – “розкішним островом”.

Багато однакових географічних назв часто належать об’єктам, які розташовані в різних країнах і навіть частинах світу. У України притоки і Дніпра, і Тиси мають назву Уж. Річка Дон має тезку на півночі острова Великобританія. Приплив Ока є у річок Волги і Ангари. У Сполучених Штатах Америки є міста Москва, Париж, Рим, Афіни, Шанхай і навіть кілька Одес. В Одеській області України є залізнична станція Лейпциг. У штаті Мен у США кілька населених пунктів мають назви країн – Польща, Данія, Норвегія, Перу.

Відомо, що географічна карта дає нам різноманітну інформацію. А зміст карти виражається не тільки умовними позначками, а й численними назвами на ній. Правильно пояснити те чи іншу назву, розкрити її смислове значення і походження означає полегшити учням не тільки його запам’ятовування, але й розуміння. Усі географічні назви можна згрупувати за походженням: антропонімічних, етнонімічние і назви, які походять від географічного середовища або вказують на характер господарства та різні види людської діяльності. Важливе місце в топонімії займає народна термінологія. У ряді випадків лексика місцевих говірок є єдиним джерелом для пояснення окремих топонімів. Також топоніми розрізняються за видами об’єктів. Одні з них означають назви міст, інші – найменування річок чи форм рельєфу. Кожен вид об’єктів має свою назву. Крім загального терміну топонім, для назв водних об’єктів вживають термін гідронім, для назв об’єктів рельєфу – ороним, для назв населених пунктів – економ. Назви форм рельєфу і назви великих вод належать до найдавніших часів. У гідроніма розкриваються особливості перебігу, колір і смак, запах води, характер русла або заплави річки, наявність тих або інших видів рослинності на берегах, видів тварин і риб, які проживають у водоймах або в навколишній місцевості.

Географічні назви міст, селищ, хуторів (еконіми), як правило, молодші і менш стійкі порівняно з оронімамі та гідроніми, а тому часто є похідними від останніх. Ці назви важливі, тому що з ними пов’язано господарська, політична і культурна життя мешканців відповідних територій. Багато назв поселень опосередковані через власні імена, прізвища, прізвиська (антропоніми). До наших днів збереглися топоніми, пов’язані з іменами царів, поміщиків, видатних історичних постатей. Також зустрічаються топоніми культового походження, пов’язані з релігійними святами, храмами і т. п. Особливо важливими та цікавими для розуміння є етнонімічние географічні найменування (гр. етнос – “народ” і ОПуТ – “ім’я”), тобто похідні від назв народів, родів, племен, які є фактами їхніх мов.

Географічні назви – це перш за все слова мови. Після свого виникнення географічні назви живуть століттями, а то й тисячоліттями і несуть інформацію з сивої давнини. З тих пір могли зникнути і прийти в забуття мови, якими були присвоєні ці назви, а самі назви внаслідок зміни народів і розвитку мов відчували іноді такі зміни, що їх вихідна форма встановлюється лише за історичними джерелами або шляхом лінгвістичної реконструкції. Географічні назви Україні протягом тривалого історичного часу розвивалися в тісному зв’язку з топонімією багатьох племен і народів Євразії. Багато хто з них дійшли до нас з часів індоєвропейської мовної єдності.

Використання топоніміки на уроках географії дозволяє значно повніше, точніше з’ясувати особливості природних умов і природних ресурсів, отримати додаткову інформацію про населення, господарство і історичному минулому території. Це буде активізувати інтерес учнів до навчання, буде сприяти більш глибокому засвоєнню фактичного матеріалу. Щоб запобігти механічне запам’ятовування об’єктів географічної номенклатури, вчитель повинен розкрити значення їх назв, зміст та походження. Учні з великим інтересом слухають пояснення про походження географічних назв, особливо тих, що пов’язані з міфами, легендами, народними переказами. Географічні назви для вчителя можуть стати багатим матеріалом для організації цікавих ігор та вікторин.

Завдання даного посібника – допомогти вчителям у викладанні географії, а учням у її вивченні. Підбір топонімічного матеріал здійснено на основі “Шкільного топонімічного словника” Є. М. Поспєлова і “топонімічного словника Україна” М. П. Янко з урахуванням вимог шкільної програми щодо вивчення географічної номенклатури. У посібнику більше 1100 назв географічних об’єктів, згрупованих за темами і представлених в алфавітному порядку. Матеріал з розділів “Світовий океан” і “Материки Землі” можна використовувати при вивченні географії у 6-7 класах, з розділів “Країни світу”, “Столиці країн світу” і “Міста світу” – в 10-х і 11-х класах в курсах “Економічна та соціальна географія світу” і “Країнознавство”. Матеріал з розділу “Україна” стане у нагоді під час вивчення курсу географії України у 8-9 класах. Крім того, матеріал посібника може допомогти при підготовці учнів до географічних олімпіад, а також знадобиться учням, які цікавляться географією не тільки в межах шкільної програми.

У сучасних умовах проблема активізації пізнавальної діяльності учнів набуває особливого значення, і використання топоніміки на уроках географії допоможе в її вирішенні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Географічні назви оточують нас

Categories: Твори з української літератури

Links