Фінік фікусу не суперник (оповідання про випадок з життя)

Один раз у нашу квартиру подзвонили. У прихожую ввійшла сусідка

– вибачите, але в мене до вас незвичайне речення, – зніяковіло сказала

Дар’я Іванівна. – Я знаю, що ви любите квіти й вирощуєте їх.

Гордістю нашої сім’ї був фікус. Цей вічнозелений, із широким овальним листям представник тропіків жило в нашій квартирі вже багато років. Він стояв на підлозі у великій дерев’яній діжці. Мені подобалося обережно протирати його глянсувату, начебто картонне листя вологої ганчіркою

Ми дуже зачудувалися, коли сусідка звернулася

із проханням дати притулок рослина, що вона назвала фікусом. Те, що вона до нас принесла, взагалі не можна було назвати гордим словом “фікус”. Це була така жалюгідна рослина, що я недовірливо глянув на сусідку: чи не жартує вона? Але Дар’я Іванівна була схвильована й пояснила:

– У мене фікусу погано живеться. Може, тому що вікна виходять на північ,

А може, я не вмію доглядати за квітами й рослинами

Чого тільки не робила Дар’я Іванівна, щоб урятувати рослина. А воно тим часом гинуло. От і вирішила вона: потрібно поставити горщик з тонкою втечею й двома жалюгідними листочками поруч із

розкішним сусідським фікусом. Напевно, енергетика цього красеня вдихне нове життя в рослину, що гине, адже вони рідні

Ми погодилися – чому б не спробувати врятувати фікус

На подяку Дар’я Іванівна простягнула мені пакетик з фініками. Був кінець січня, і фініки довелися вчасно, вони нібито нагадували, що десь є Африка, батьківщина фінікової пальми, що приносить солодкі плоди. Жаль було навіть викидати фінікові кісточки. Одну з них я застромив у землю, у горщик, що принесла сусідка

Пройшов лютий, березень, а фікус новосел і не думав рости. Добре, що хоч не засох, був немов у стані дрімоти

Один раз наприкінці квітня мама викликнула:

– що за яскраво-зелена стріла вилізла із землі поруч із фікусом?

Я пригадав, як застромив ще взимку фінікову кісточку в горщик. Добре, нехай собі ростуть в одному горщику й фінік, і фікус. Уже в липні фікус Дар’ї Іванівни важко було довідатися. Він зміцнів, на ньому розвилося нове листя. Зміцніла й фінікова стрільця

От ми й думали: чи те енергія нашого фікуса-гіганта додала сили його побратимові, що вже гинув, чи то фініковий паросток зажадав жити. Взагалі прийшли до висновку: фінік фікусу не суперник


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Фінік фікусу не суперник (оповідання про випадок з життя)