Фетовские традиції в пейзажній ліриці К. Бальмонта

Поетом-Символістом “срібного століття” був Костянтин Бальмонт. Відмінною рисою його поезії з’явилася культурно-історична наступність. Поет-Символіст не приховує своїх творчих Корінь і багато в чому продовжує й розвиває традиції класичної поезії XIX століття, зокрема Панаса Опанасовича Фета. Взагалі Фета вважають поетом “чистого мистецтва”, основними предметами його поезії є любов і Природа, злиті воєдино, як щось гармонійно ціле

Так само й К. Бальмонт особливе значення у своїй Творчості надає пейзажній ліриці. Так, подібно

Фету, що писали про “шепіт, боязкому дыханье”, він оспівує шепіт (“у болотній глухомані”) очеретів, “білого, чистого лебедя”, вологу від дощових крапель. Поетичні образи природи, у якій все первозданно природно й прекрасно, займають особливе місце в поетиці Бальмонта, що те персоніфікує природу: і “очерета говорять”, лебідь як “примара жіночо^-прекрасний”, “лестяться хвилі”, – те наслаждает тією тишею, спокоєм, що завжди відчуваєш, коли перебуваєш наодинці із природою. Пейзажна лірика К. Бальмонта импрессионистична. Так само, як і А. Фета, поета хвилюють не самі предмети, образи,
виявлені в дійсності, а ті враження, відчуття, які викликає той або інший образ: Білий лебідь, лебідь чистий, Сни твої завжди безмовні, Безтурботно-Сріблистий, Ти сковзаєш, народжуючи хвилі

Під тобою – глиб німа, Без привіту, без відповіді, Але сковзаєш ти, потопаючи, У безодні повітря й світла. (“Білий лебідь”) Поетові у великій мері була властива здатність змішувати різноманітні враження. Ліричному світовідчуванню Бальмонта властив особливе відношення до скороминущості, “миттєвості життя”: його поезія – постійний пошук “миті краси”. Образи бальмонтовской пейзажної лірики прекрасні, але, як правило, скороминущі

Поета завжди залучав не предмет зображення, а гострота відчуттів, різноманіття асоціацій, викликаних у свідомості тим або іншому вигляду реальності. Бальмонт у своїх добутках зміг поетично підняти мінливість, своєрідну легковажність настроїв і смаків: Є в російській природі втомлена ніжність, Безмовний біль затаєного суму, Безвихідність горя, безгласність, безбережність, Холодна височінь, що йдуть далечіні. Прийди на світанку на відкол косогору, – Над мерзлякуватої рекою димиться прохолодь, Чорніє громада застиглого бору, И серцю так боляче, і серце не раде. ( “Безглагольность” ) Увага до мінливих станів природи й внутрішнього миру людини сформувало імпресіоністичну поетику К. Бальмонта. Постійно працюючи над технікою вірша, Бальмонт у такий спосіб розвив художні прийоми, заявлені ще у творчості А. Фета.

Так, особливе значення в бальмонтовских добутках здобуває прийом звукописи, а також багаторазове використання алітерацій, асонансів і звукових повторів: Увійди на заході, як у свіжі хвилі, У прохолодну глухомань сільського саду, – Дерева так сутінно-дивно-безмовні, И серцю так смутно, і серце не раде. Начебто душу про бажаний просила, И зробили їй незаслужено боляче. І серце простило, але серце застигло, И плаче, і плаче, і плаче мимоволі. ( “Безглагольность” ) Основою лірики К. Бальмонт уважав “магію слів”, під якою розумів насамперед музикальність, що заворожує потік звукових перекликів. Даний поетичний прийом уже заявлений у ранніх збірниках майбутнього майстра, і тут чітко простежується традиція А. Фета, про яке ще П. Чайковський сказав, що це не просто поет, а “скоріше поет-музикант”.

Так само, як і поетичні добутки Фета, багато віршів Бальмонта покладені на музику, самими різними композиторами написані сотні романсів на вірші російського поета-символіста. “Музичні прийоми” поета різноманітні: крім уже зазначених (алітерації, асонанси), Бальмонт особлива увага приділяє римуванню, ритму вірша, створює складні прикметники-епітети, а також часто повторює останні слова попереднього рядка на початку наступної: Я мечтою ловив тіні, що йдуть, Що Йдуть тіні дня, що погасав, Я на вежу сходив, і тремтіли щабля, И тремтіли щабля під ногою в мене. (“Я мечтою ловив тіні, що йдуть,”) Домінуючий музичний початок поезії Бальмонта стало великим художнім


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Фетовские традиції в пейзажній ліриці К. Бальмонта