Джоаккино Россіні

Джоаккино Россіні – один з найбільших і популярнейших італійських композиторів XIX в. Джоаккино Россіні народився в сім’ї небагатих акторів. Батько його був оркестровим музикантом, а мати – співачка бродячої оперний трупи, яких в Італії того часу було не мало.

Трупа часто переїжджала з місця на місце. Россіні з дитячого років добре довідався закулісне театральне життя й вдачі провінційної італійської публіки. Сприйнятливість хлопчика, його рано, що виявився талант, і з дитинства засвоєні практичні навички дозволили йому в 14 років

устати за пульт оперного диригента. Незабаром він зрозумів, як великі пробіли його безсистемного музичного утворення. Він залишив театр і надійшов у Болонский музичний ліцей, по закінченні якого знову повернувся в оперу, але вже як композитор. З 1810 р. він складав по кілька опер у рік. Найбільш відомі – ” Танкред “, “Італійка в Алжирі”, “Синьйор Брускино ” (1813), “Севильский Цирюльник”, “Отелло” (1816), “Золушка”, “Сорока-злодійка” (1817), “Вільгельм Телль” (1829). Опери Россіні з успіхом ішли в кращих театрах Італії, а потім і інших країн Європи й незабаром обійшли увесь світ, принеся авторові тріумфальний успіх. Париж, Відень, Лондон, Берлін, Петербург, Москва плескали генієві Россіні. Твору Россіні приводили в захват композиторів, його сучасників: Верді, Шуберта, Бетховена, Чайковського

Твору Россіні в наш час звучать у кращих оперних театрах миру. Його Музика яскраво індивідуальна, життєрадісна, наповнена гарними, що ніколи не повторюються мелодіями. Герої його опер завжди активно діють. Досить згадати бідну, скромну Золушка або шляхетної, повного відваги, обкутаного романтичним ореолом Вільгельма Телля. Або персонажі опери “Севильский Цирюльник” – чарівна, у той же час не позбавлена жіночої хитрості Розина, що прагне на щастя всупереч бажанню її опікуна, жадібного Бартоло ; підступний учитель музики дон Базиліо ; хитрий і дотепний цирюльник Фігаро ; молодий граф Альмавива, що претендує на руку Розини.

Жвавість і реалізм Россіні, стрімка дія на сцені приковують увага глядачів, так що він стає як би співучасником подій, що розвиваються. В 1824 році Россіні встав на чолі Театр італійської опери в Парижі. Він направляє свою діяльність на пропаганду Творчості молодих італійських композиторів – Беллини, Доницетти й Верді. В 1829 році в обстановці суспільного підйому передодня липневої революції 1830 року він пише народно-героїчну оперу “Вільгельм Телль”, що відбив мрію композитора про звільнення батьківщини. Ця опера виявилася останньої, завершивши, по суті, творчий шлях Россіні. З 1836 по 1855 р. Россіні жив в Італії. Оточений славою, він, однак, більше не брався за перо й, на відміну від Верді, не приймав ніякої участі в бурхливому громадському житті своєї батьківщини, боровшейся за національну незалежність. Вернувшись у Париж, Россіні залишився там до кінця своїх днів. Восени 1868 р. він помер, залишивши в спадщину біля сорока опер, що склали целую епоху в італійському оперному мистецтві, і ввійшовши в історію як неперевершений майстер комічної опери


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)


Джоаккино Россіні

Categories: Біографії

Links