Джерела Французького реалізму

У літературі, живописі й музиці “реалізм” у широкому змісті слова означає здатність мистецтва правдиво відображати дійсність. В основі реалістичних поглядів на життя – подання про те, що людина залежить від обстановки й суспільства яке його виховало. Реалісти намагаються використати стиль своїх сучасників. Докладно описують політичну, історичну й суспільно-побутову обстановку в країні. Синтаксис літературної фрази в письменників реалістів наближений до розмовного мовлення. Провідне місце в системі художніх жанрів реалізму, займає

Література й перший з них Стендаль. Стендаль це псевдонім, сьогодення ім’я Анри Бейль (1783-1842 р. г.) (вітчизняна Війна ).

“Червоне й чорне”

Дія в романі триває близько 4 років. Головний герой роману Жульен Сорель. Його прототипом був Антуан Берті. Стендаль довідався з газет, з карної хроніки про цю історію случившейся з Антуаном Берті й написав свій роман, він поглибив сюжет, збагатив образ, додав частці случаю типовий зміст

Автор наділив Сореля неабиякий здібностями, привабливою зовнішністю, силоміць волі. Ці якості допомогли Жульену швидко піднятися по суспільним сходам. Він входить у будинок до

Реналю гувернером, потім надходить у духовну семінарію й незабаром стає особистим секретарем маркіза де Ла Моль. Здатності допомагають піднятися йому наверх, але вони ж є джерелом його гордості приводить до рушению. Натура жагуча захоплива, він закохується в мадам де Реналь, він змушений надійти в семінарію. Коли він учився в семінарії, він обмірковував кожний свій крок, знаючи, що найстрашнішим гріхом у семінарії вважалося мати своя власна думка. Середовище майбутніх священиків виштовхувало його. Жульен Сорель характер складний і суперечливий. Палкість і чесність з’єднані в ньому з ощадливістю й тверезістю, спрага подвигу з бажанням пробратися у верхи суспільства. Лише у в’язниці напередодні своєї смерті, він повною мірою осягає помилковість своєї мети, до якої він прагнув, особиста доля його складається під впливом часу, дійсність не пропонує йому іншого шляху наверх, чим пристосовництво й холодна ощадливість. Остаточний вирок епосі Сорель вимовляє на суді, де розцінює смертельний вирок собі, як помста всім простолюдинам, які хочуть завоювати собі місце в суспільстві за допомогою їхнього розуму й здатностей

У Стендаля була велика людська властивість, вона не тільки брав участь у подіях історії, думаючи про їх, але й сам жив широко й щедро любив, воював багато подорожував, займався політикою, філософствував, і він знав про свою прийдешню славу: “Мене будуть читати й через 200 років.”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Джерела Французького реалізму

Categories: Нові твори

Links