Дума К. Ф. Рилєєва

Зрадника, думали, у мені ви знайшли:

Їх немає й не буде на Російській землі!

У ній кожний вітчизну з дитинства любить

И душу зрадою своєї не погубить.

Хто росіянин по серцю, той бадьоро й сміло

И радісно гине за праву справу!

Як правило, образи героїв визначаються яким-небудь однією якістю, що особливо виділяється. Такі герої багатьох дум Кіндратія Федоровича Рилєєва. Так, наприклад, Сусанін має таку якість, як любов до батьківщини. Дума “Іван Сусанін – один із самих чудових створень поета. Всі тут конкретно й багато в

чому історично. Дія починається живим і колоритним діалогом між утомленими й змерзлими польськими шляхтичами й російським селянином Сусаніним:

“Такий я проклятої не видывал ночі,

Зліпилися від снігу соколий очі…

Жупан мій – хоч вичав, немає нитки сухий!” –

Вошед, проворчал так сармат молодої. –

“Провина нам, хазяїн! Ми смокли, змерзнули! Скоріше!.,

Не змусь нас прийнятися за шаблі!”

Цілком реалистично й подальший опис простого оздоблення сільської хати, і розмова Сусаніна із сином, і стислий опис світанку. Ранковий пейзаж, намальований Рилєєвим, по своїй простоті й конкретності

ставиться до числа самих чудових у російської поезії 20-х років.

Сусанін веде їх… От ранок настав, И сонце крізь галузі в лісі засяяло: Те зникне швидко, те яскраво блисне, То тускло засвітить, то знову пропаде. Коштують, не шелохнется й дуб і береза; Лише сніг під ногами скрипить від морозу,

Лише тимчасово ворон, спурхнувши, прошумить,

И дятел дупласту вербу довбає.

Один за одним ідуть у мовчанні сармати;

Всі далеві й далеві сивий їхній вожатий.

Уж сонце високо сіяє з небес:

Всі глуше й диче стає ліс!

Немає в цій “Думі” ні сліпучих блискавок, що ні безперервно гримить грому, ні інших атрибутів предромантической пейзажної бутафорії. Рилєєву, безсумнівно, допомагає в його оповіданні вибраний їм неквапливий і плавний, ніде більше в нього не розмір, що зустрічається, чотиристопного амфібрахія.

Найбільшого успіху Рилєєв домігся тут у створенні центрального образа, тобто в тій області, що для нього завжди була труднейшей. Образ Су санина й зараз потрясає простотою свого героїзму. Задушевні й позбавлені зовнішніх ефектів його слова перед загибеллю:

Ні страти, ні смерті я не боюся:

Не здригнувшись, умру за царя й за Русь!

У цьому мовленні яскраво передана психологія простого російського селянина 17 в. з його вірою в “доброго царя”, з його ненавистю до загарбників, з його спокійною, глибокою й твердою любов’ю до своєї землі.

Знаменно, що Пушкін, що доводив, що в “Думах” “національного, російського немає… нічого, крім імен”, обмовляв: “виключаю “Иванасусанина”, першу думу, по якої початків я підозрювати в тобі щирий талант”. Ця “Дума” міцно полюбилася М. И. Глинці й надихнула його на створення гениальнейшей росіянці опери “Іван Сусанін”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Дума К. Ф. Рилєєва

Categories: Нові твори

Links