Дубровский 1

Він виховувався в кадетському корпусі Петербурга. Пізніше, ставши офіцером, Д. улазить у борги. У зв’язку із цим герой мріє про багату наречену.

Будучи в Петербурзі, 23-літній Д. одержує сумні звістки з будинку: про хворобу батька й про беззаконне відібрання їхнього маєтку Кистеневки на користь багатого сусіда Кириллы Троекурова. Герой відправляється додому. Проїжджаючи повз маєток Троекурова, Д. з ніжністю згадує про дитячу дружбу з його дочкою, Марьей Кирилівною.

Будинку Д. застає батька при смерті. Він бере ведення справ у свої руки.

Розриває всі відносини із Троекуровым, після смерті батька наказує спалити свій будинок, що по суду відійшов ворогові. Герой разом з вірними йому селянами робляться розбійниками, що грабують несправедливих поміщиків.

Але Д. не може забути Машу Троекурову – він як і раніше закоханий у неї. Заради Маші герой навіть простив свого ворога – Троекурова.

Але Троекуров посватав дочку за багатий старого-князя Верейского. Маша просить Д. викрасти її. Д. дуже переживає, адже його улюблена буде дружиною розбійника, хоча гідно набагато більшого. При всім цьому в душі Д. немає почуття мести до Троекурову. Він

давно простив його як дворянин і шляхетна людина. От тільки соціальні умови, доля стосовно Д. безчесна. Щира трагедія Д. полягає в тому, що чесний російський дворянин, прив’язаний до рідного будинку, до думки про сім’ю, поставлений у безвихідне положення. Для нього немає шляхи, де б він міг бути щасливий. У фіналі Д. втрачає Машу – розбійники спізнилися, і дівчину обвінчали з Верейским. У сутичці з урядовими військами, які давно розшукували Д. і його зграю, героя ранять. Він розпускає своїх селян, сам же “ховається за кордон”. Його від’їзд – знак не тільки його особистої поразки, але й поразки всієї Росії. Все краще зникає із країни, винуватці їхніх гонінь залишаються


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дубровский 1