Дон Кіхот – “мудрий божевільний”

Дон Кіхот – “мудрий безумець”

Цей твір було написано в Іспанії М. Сервантесом. За часів, коли створювався твір люди зачитувалися лицарськими романами, і Сервантес вирішив показати безглуздість цих романів. Після того як видати його твір “Дон Кіхот” лицарські романи втратили свою популярність.

Головний персонаж книги – Дон Кіхано, Іспанська ідальго. На вигляд йому 50 років. Автор описує його як худорлявого, сильного, міцного людини, який в свята одягає одяг з тонкого сукна й оксамиту і простіше в будні. На вечерю він їв

шматок коров’ячого м’яса або баранини, сочевицю в пісні дні та смаженого голуба по неділях. Весь вільний час він проводив за читанням лицарських романів і незабаром від свого захоплення, яке переросло в пристрасть він втратив розум. І одного разу в його голову прийшла сама неймовірна думка: стати мандрівним лицарем. На світ він дивиться не очима звичайної людини, а наче це відбувається в часи мандрівних лицарів. Проте простий народ не розуміє його світогляду і тільки сміється і жартує над ним. Тільки божевільний може відправитися на війну з цим світом. Він вірить в обіцянки і клятви і судить людину за її
справами. Конфлікт твору полягає в сталкивании між уявним світом Дон Кіхота і реальним світом, без якого він не може жити.

У восьмій главі першої частини, в сутичці з млинами найбільш добре виявляється його хоробрість до нерозсудливості і, він не побоявся вийти на бій з групою “Велетнів” – млинів. У 17-му розділі в сутичці з левами він готовий пожертвувати життям заради своїх безумств. У 19-му розділі в історії з мертвими тілами виявляється його справедливість. І хоча він остаточно втратив розум, у другій частині в суперечці з духівником проявляється його велика мудрість, освіченість, людяність і демократизм. Також його мудрість виявляється в сцені, де він дає поради Санчо Панси по правлінню островом. Якщо в першому томі творі вони протиставляються один одному, то в другому, після поневірянь по Іспанії і розмов вони зближуються, і між ними стирається соціальна кордон – вони стають єдиним цілим.

Його друзі: Бакалавр Карраско, Цирульник Ніколас і Священик дивляться на нього як на божевільного і відповідно так до нього і ставляться, намагаються повернути додому. Навіть під час його смерті вони продовжують так само до нього ставитися. А Санчо Панси дуже складно було перенести його смерть. У більшості випадків Дон Кіхота оточують злісні люди чи ті, хто хоче посміятися над ним.

Дон Кіхот і Санчо Пансо – улюблені герої Сервантеса.

Сервантес був переконаний в подвигу Дон Кіхота в ім’я справедливості. Коли Дон Кіхот рятує герцогиню – це його справжній подвиг, в якому був упевнений Сервантес. В кінці, коли Дон Кіхот вмирає, автор пише післямову, в якому укладає великий сенс.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Дон Кіхот – “мудрий божевільний”