Дочка й мати Ларіни

Пушкін сказав про старшу:

Вона в сім’ї своєї рідний

Здавалася дівчинкою чужої.

По-моєму, Тетяна не здавалася, а була чужою дівчинкою, ніяк не схожої на своїх батьків і тим більше на сестру.

Старша дочка народилася не в самий щасливий період життя матері, насильно відданої заміж за нелюбиму людину (“…не спросясь її ради, дівицю повезли до вінця…”):

…рвалася й плакала спочатку,

Із чоловіком ледве не розвелася;

Потім господарством зайнялася…

Дочка від нелюбимого чоловіка, старша за віком, Тетяна не

стала улюбленицею матері й після народження її доручили няньці Филипьевне. Слава Богові, та не могла навчити свою вихованку дворянській манірності й “празднословой і лукавій” бальній балаканині. Сільські відстані позбавили дівчинку від компанії інших панянок, а недолік спілкування відшкодували книги:

Їй рано подобалися романи;

Вони їй заміняли все;

Вона влюблялася в обмани

И Ричардсона й Руссо.

Наступним вихователем і подругою Тетяни стала природа: ранні підйоми, ще до сходу сонця, і влітку й узимку… Простота й природність вигідно відрізняють Тетяну від матері й сестри – цих

копій московської панянки. У роки своєї юності Pachette (так кликали Ларіну-Мати) книжок не читала, але чула про їх від московської кузини – князівни Алині. Вона завжди була одягнена по моді й до особи, писала “кров’ю… в альбоми ніжних дівши”, “росіянин Н як N французький вимовляти вміла в ніс”… Виявившись сільською баринею, вона передала московську виучку молодшої дочки Ользі. Та виявилася гарною ученицею.

Зі слухняної куклою дитя

Приготовляется жартуючи

До пристойності – закону світла,

И важливо повторює їй

Уроки маменьки своєї.

Подібно тому, як мама Ларіна забула “славного франта” і “гвардії сержанта”, Ольга швидко утішилася після загибелі Ленского:

На жаль! наречена молода

Свого суму невірна.

…Улан умів її зачарувати,

Улан любимо її душою…

Звичайно, і Тетяні довелося вийти заміж не по любові, а з волі батьків:

Мене зі слізьми заклинань

Молила мати; для бідної Тани

Всі були жереби рівні…

Я вийшла заміж..

Люди різні, а життя однакова… Ні старша Ларіна, ні її дочки не винуваті в тім, що їхня доля була визначена заздалегідь. Може бути, навіть счастливее доля Ольги і її матері, яким дано утішитися саме тому, що світське виховання зробило їх такими мелкодушными й забудькуватими.

Тетяні такого не дане


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дочка й мати Ларіни