Данте. Новаторство в циклі “Життя нова”

Народився в небагатій сім’ї гвельфов. Д. народився в 1265 р. у Флоренції, умер в 1321 р. у Равенне. Життя средневековьяязана із Флоренцією. Світовідчування складалося в обстановці боротьби партій гвельфов (за владу тата) і гиббелинов (за владу германського імператора). Католицька ортодоксія ще була в силі, але розпалювалися єретичні тенденції. З 1290 р. – любов до Беатриче. 7 років життя й Творчості посвещенни цієї любові. Любов у кращих куртуазних традиціях. 1290 р. – смерть Б. В обстановці суспільних конфліктів Д. потягнуло до політики. У к. 90-х

рр. він входить в уряд міста. Гвельфи вигнали гибеллинов з міста. Але самі розділилася на білі й чорних

Білі (за імператорську владу), Чорні – за папську. Д. підтримав білих, а вони зазнали поразки. В 1302 р. вигнаний із Флоренції з конфіскацією майна й спаленням у випадку самовільного повернення. У роки изгнаннния живе при князівських дворах, зближається із гвельфами, потім з гибеллинами, потім, переконавшись у їхній користі, залишає всіх. Прагне розширити познанияедет у Болонью (найстарший університет), у Париж, де виступає з мовленнями, лекціями

Примкнув до білих, змушений був покинути Флоренцію. У молодості брав

участь у політ. боротьбі. Був присуджений до страти. Скитался по Італії. Його надії були средневековьяязани із фр. імператором, що ввійшов на престол, але смерть монарха зруйнувала надії поета. Виразив нові риси про світ. Особливість – синтез традицій СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ й античності. Писав італійською мовою, тому що вважав,, що латинь – білий хліб, доступний деяким, а італійський – чорний, для всіх. “Життя нова” – збірник, що складається з 30 стихань, написаний в 1293 р. Увібрав стих-ния різних жанрів – сонети, кансони, балади

Вірші постачені прозаїчним коментарем. Історія любові до Беатричче, що рано вмерла. Червоні кольори – символ Беатричче. Денте надає числам символічне значення – 9 – це тричі по трьох. Данте приховує любов, дотримуючись традицій і вибирає даму-ширму, за якої картинно доглядає. Смерть Беатричче малює як прихід апокаліпсиса. Основу збірника становить поезія нового садостного стилю. Поетичний напрямок розвиває традиції нової провансальської лірики (Гвидо, Кавальканти). Поезії додали філософський зміст. Любов – засіб удосконалювання людини, тільки вона носить зміст його існування. Традиції СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ переплітаються з новим філософським трактуванням. Данте використає алегорії, сни. Образ Беатричче умовний і иделизирован. Нове средневековьяязано із глибиною переживань. Б. перша жінка оспівана в средневековьяоем імені. Не умовна історія, а конкретна любов. З’являється портретна подібність

” Божественна комедія “. Написана у формі бачення. Прагнення до всеосяжності. Земного реального життя протиставляє мир: Земля, підземелля, Космос. У центрі – земна куля. Сівба. півкуля вважалася менш доконаним, тому в ньому – вхід у пекло. У південному – гора, на якій вхід у чистилище. Пекло – 9 кіл. Чистилище – 7, + предчистилище, + рай земний, рай – 9 небес. Геометрична симетрія Землі  симетрія в композиції: 100 пісень = 1 вставна + по 33 на Пекло, Чистилище й Рай. Така побудова була новим явищем у літературі. Д. опирався на середньовічну символіку числі (3 – Трійця й похідне від нього 9). “Комедія” відкривається прологом, у якому він визначає час подорожі й уводить нас у мир. Отже, це Жагуча п’ятниця 1300 р. Цього року він вступив у партійну боротьбу => переломний рік у його житті. Жагуча п’ятниця – день створення миру, день втілення Христа, день Його хресного борошна. Дія починається в лісі. У цій пісні – сполучення конкретного й алегоричного змісту. Ліс – алегорія омани людської душі й хаосу у світі. Всі наступні образи прологу теж алегоричні

Д. зустрічає 3 звірів: пантеру, лев, вовчицю. Кожний з них персоніфікує певний вид морального зла й опр. Негативну соціальну силу. Всі разом – сили, які перешкоджають прогресу. Вершина пагорба, до якої прагне Д, – моральне піднесення й держава, побудована на моральні початках

Вергілій пояснює, що прямого шляху на пагорб ні, треба йти в обхід через 3 загробні царства, щоб оглянути всю людську історію, з’єднану з ідеєю справедливості. У світі порушена справедливість, щоб неї відновити, потрібна рука Божого правосуддя, тому що без справедливості людська історія безглузда. Бог для Д. – незаперечна реальність. Ця ідея допомагає вибудувати струнку модель світобудови, в основі якої – вертикальна модель миру (але в стані кризи, що починається. Особливо це помітно в 1 кантику, тобто Аду. Тут образи яскраві значні самі по собі  це прагнення вирватися на горизонталь). Морально-ціннісне значення верху й низу – духовне сходження й моральне падіння. Основа світової гармонії – Бог, до нього Д. і прагне. Коли вершина досягнута, бачення зникає

Вишиковуючи модель Ада, Д. треба за Аристотелем, що відносить до 1 розряду гріхи невоздержности, до 2 – насильство, до 3 – обман. У Д. – 2-5 кола для нездержливих, 7 для гвалтівників (6 не знаю куди, не сказано, самі подумайте), 8-9 для ошуканців, 8 – для просто ошуканців, 9 – для зрадників. Логіка: чим гріх материальнее, тим він простительнее. Кара завжди носить символічний характер. Обман важче, ніж насильство, тому що руйнує духовні средневековьяязи між людьми:

А перший спосіб, руйнуючи кревний

Сполучник любові, вдобавок не щадить

Сполучник доверья, вищий і духовний

Це він про зрадництво так

Д. прилучається миру зла й страждання. Грішні душі мають тіла й тінями (а средневековьяятие – немає). Вони рухаються по колу або взагалі нерухомий (а круговий рух – диявольське), Д. – по вертикалі. Особистим відношенням Д. створюються образи грішників. 2 сюжети:

1 – історія морального піднесення поета

2 – історія грішних душ. Особисте відношення проявляється вже на самому початку поеми. Переддень пекла – ті, хто в боротьбі добра й зла не встав на жодну сторону. Їх не хоче приймати ні Рай, ні Ад. Там тато Целестин V. Він до папства жив відокремлений, користувався повагою внароде.

Ставши татом, міг би зробити багато гарного, але відрікся від папства й відкрив шлях якомусь лиходієві. Яскраві образи – в 2 колі (сладострастники). Вихор = вихор земних страстей. Франческа – реальна особа. Вона в 1275 р. була видана заміж за Джанчотто Малатеста, батько якого був вождем риминийских гвельфов, некрасивого й кульгавого. Коли Дж. довідався, що вона вступила в любовну средневековьяязь із його молодшим братом Паоло, він убив обох. У пісні – 2 оповідання Ф. 1 – і в стилі “поезії нового сладостного стилю”, з вишуканими метафорами й загальними міркуваннями про силу любові. 2 – без метафор, просто й конкретно. Реалістична деталь: захоплення франц. куртуазними романами. Єдина метафора – Галеот (“И книга стала нашим Галеотом”). Це був у романі такий лицар, що допоміг Ланселоту й королі Джиневре зустрітися й умовив Дж. поцілувати нерішучого героя. Данте їх виправдує. В 6 колі Д. виправдує Фаринату дельи Умберти. Він був вождем гибеллинов. Умер за рік до народження Д. Він став проти руйнування Флоренци.

Персонажі пекла мають тільки минуле. Д. тут зберігає средневековьяои гвельфские позиції для того, щоб ми зрозуміли фразу, який ця сцена закінчується. Стійкість духу тим сильніше, що у Ф. немає майбутнього, немає надії. Це архетип (?!) майбутніх романтичних героїв. Особисте відношення виявляється й через персонажів двійників, тобто тих героїв, чия доля схожа на долю Д. і чию долю він міг би повторити, але не повторив. Образ Улисса – образ вічного мандрівника (як і Д.). Д. вкладає в його вуста средневековьяою думка про знання. Улисс і Диомед мучаються в роздвоєному полум’ї (вони разом брали участь у викраденні статуї Афіни від воріт Трої).

Улисс – втілення жагучої спраги знань. Ця пристрасть більше всіх інших. Образ героїчний. У. Виражає думки Д., але не в їхньому остаточному варіанті, а на тій стадії розвитку, коли Д. створював “Бенкет” і коли він був упевнений у всемогутності людського розуму. А потім він їх переглянув і вирішив, що без Бога не обійтися. У. – шлях, що не відбувся Д.,У. і двійник, і антипод. У. рухає спрага географічних відкриттів (джвижение по горизонталі), Д. – спрага вищої мудрості (по вертикалі). Д. зіставляє средневековьяой шлях і з Енеєм. Э. У всьому протилежний У. (вони вороги – пам’ятаємо, що Еней троянец, Э. не забуває про батька – а У. забуває?, Улиссом рухає власна зухвалість, Енеєм – вища воля. Коротше, “Энеиду” читали, самі зіставте, а я не читала). Сьогодення Д. средневековьяязано з Енеєм, минуле – з У. У Данте средневековьяоя система життєвих цінностей, 2 гріхи: бездіяльність, зрадництво. БК – алегорія гріха й спокути ч-ка, подорож по власній душі, усякий носить усередині себе й пекло й рай. Пекло – інстинкти, влада тіла, рай – добро, гармонія


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Данте. Новаторство в циклі “Життя нова”

Categories: Нові твори

Links