Чому експеримент Професора преображенський можна назвати невдалим? (по повісті М. Булгакова “Собаче серце”)

Повість Михайла Булгакова “Собаче серце” можна назвати пророчої. У ній автор, задовго до відмови нашого суспільства від ідей революції 1917 року, показав тяжелейшие наслідку втручання чолостоліття в природний хід розвитку, будь те природа або суспільство. На прикладі провалу експерименту професори Преображенского М. Булгаков намагався сказати в далекі 20-е роки, що країну необхідно возвратить, по можливості, у її колишнє естественний стан. Чому ж експеримент геніального профессора ми називаємо невдалим?

З научний точки зору цей досвід,

навпроти, весьма успішний Професор Преображенський робить унікальну операцію: пересаживає псові людський гіпофіз від скончавшегося за трохи, годин до операції чоловіка двадцяти восьми років. Людина цей – Клим Петрович Чугункин. Булгаков дає йому коротку, але ємну характеристику: “Професія – гра на балалайці по трактирам.

Маленького росту, погано складний. Печінка розширена (алкоголь). Причина смерті – удар ножем у серце в пивний”.

І що ж? У появившемся в результаті научного експерименту істоті задатки вічно голодного вуличного пса Кульки соединяются з якостями алкоголіка й кримінальника

Клима Чугункина. І немає нічого удивительного в тім, що першими вимовленими їм словами була лайку, а перше “приличное” слово – “буржуї”. Науковий результат вийшов несподіванийним і унікальним, але в побутовому, житейском плані він привів до самих жалюгідних наслідків. Появившийся в будинку профессора Преображенський у результаті операції тип, “маленького росту й нецимпатичной зовнішності”, перевернув отлаженний побут цього будинку.

Він поводиться визивающе грубо, самовпевнене й нагло. Новоявлений Поліграф Полиграфович Кульок надягає лаковані черевики й краватку отрутного кольору, його костюм брудний, неохайний, несмачний. При помоці домкома Швондера він прописивается у квартирі Преображенського, вимагає покладені йому “шістнадцять аршинів” житлоплощі, навіть намагається привести в будинок дружину. Він уважає, що підвищує свій ідейний рівень: читає книгу, рекомендованную Швондером, – переписку енгельса з Каутским. І навіть робить по поводу переписки критичні зауваження…

З погляду професора Перетворенийского – все це жалюгідні потуги, які ніяким образом не сприяють розумовому й духовному розвитку Шарикова. Але з погляду Швондера і йому подібних Кульок є цілком підходящим для того суспільства, що вони створюють Шарикова навіть взяли на роботу в государственна установа. Для нього ж стати хоч і невеликим, але начальником – значить перетворити зовні, одержати владу над людьми. Тепер він одягнений у шкіряну куртку й чоботи, їздить на державній машині, розпоряджається долею дівчини-секретарки.

Його нахабність стає бісграничної. Цілими днями в будинку профессора чутні нецензурна лайка й балалаечное тринькання; Кульок є додому п’яним, пристає до жінок, лотомить і трощить усе навколо. Він стає грозою не тільки для мешканців квартири, але й для мешканців усього будинку. Професор Преображенський і Борментапь безуспішно намагаються прищепити йому правила гарного тону, розвити й образовать його. З можливих культурних мероприйнять Шарикову подобається тільки цирк, а театр він називає контрреволюцією.

У відвет же на вимоги Преображенського й Борменталя поводитися за столом культурале Кульок з іронією зауважує, що так люди мучили себе при царському режимі. Таким чином, ми переконуємося, що человекообразний гібрид Кульок – це скоріше невдача, чим удача професора Преображенський Він і сам розуміє це: “Старий осел… От, доктор, що одержуєся, коли дослідник замість того, щоб іти паралельно й навпомацки із природою, форсує питання й приподимает завісу: на, одержуй Шарикова і їли його з кашею”. Він доходить висновку, що насильницьке втручання в природу людини й прощества приводить до катастрофічного результатам.

У повісті “Собаче серце” професор виправляє свою помилку – Кульок знову перетворюється в пса. Він довільний своєю долею й самим собою Але в житті подібні експерименти необратими, попереджає Булгаков. Своєю повістю “Собаче серце” Михаіл Булгаков говорить, що революція, що свершились у Росії, – це не результат природного соціально-економічного й духовного розвитку суспільства, а безвідветственний експеримент. Саме так сприймав Булгаков усе, що происходило навколо й що йменувалося строительством соціалізму. Письменник протестує проти спроб створення нового совершенного суспільства революційними, що не виключають насильства методами.

А до виховання тими ж методами нової, вільної людини він ставився вкрай скептично. Головна думка письменника в тім, що голий прогрес, позбавлений вдачаственности, несе людям загибель


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 1.00 out of 5)
Loading...


Чому експеримент Професора преображенський можна назвати невдалим? (по повісті М. Булгакова “Собаче серце”)

Categories: Шкільні твори

Links