Чичиков і губернське суспільство

Микола Васильович Гоголь почав писати поему “Мертві душі” в 1835 році по наполегливій раді Пушкіна. Гоголь знав, як поставляться до його праці представники правлячих станів, але вважав своїм обов’язком перед Росією й народом “показати, хоча з одному боку, всю Русь”. Центральний герой поеми – Павло Іванович Чичиков. У характері цього героя яскраво виявився буржуазний початок, ще невластиве Росії. Намагаючись відповістити на запитання, куди йде Русь, Гоголь занурює Чичикова в найрізноманітніші ситуації, зіштовхує героя з “мертвими

душами”. Гоголь побудував поему двупланово. З однієї сторони”, “мертва” Росія, з її поміщиками й губернськими чиновниками всіх рангів, з іншого боку – прихожа їй на зміну “Росія Чичикових”.

Ця в поемі представлена одним героєм. Щоб яскравіше освітити походження й життєвий розвиток нового типу, осмислити його історичне місце, Гоголь докладно зупиняється на біографії, характері й психології Чичикова. Письменник показує, як сформувалося вміння його героя пристосовуватися до будь-якої обстановки, орієнтуватися в будь-якій ситуації. Батько дав юному Чичикову раду: “Усе зробиш і все прошибиш

на світі копійкою”. Все життя Чичикова стала ланцюгом шахрайських махінацій і злочинів. Павло Іванович проявляє величезну, невичерпну винахідливість, пускається на будь-які афери, якщо вони обіцяють успіх, обіцяють заповітну копійку. Життя й навколишнє середовище навчили його, що “прямій дорогою не візьмеш і що косою дорогою більше навпростець”. Його життєвим гаслом стало: “Зачепив – поволок, зірвалося – не запитуй”.

У плані практичної діяльності, тямущості й спритності Чичиков виділяється на тлі губернського суспільства, що живе в атмосфері застою й відсталості. Чичиков швидко орієнтується в будь-якій ситуації, скрізь він зачаровує співрозмовників, у деяких навіть викликає замилування й завжди досягає своєї мети. Все це зайвий раз доводить, що Чичиков – великий психолог. Новий герой має переваги, яких немає в помісних дворян і губернського суспільствО. На його стороні деяка освіченість, енергійність, заповзятливість, до того ж спритність цього героя – незвичайна. Виховання допомагає йому втиратися в довіру до провінційних дворян і чиновників. Чичиков расчетливо й терпляче може вичікувати потрібного моменту.

Але, показавши перевагу свого героя в порівнянні з навколишнім його суспільством, Гоголь освітив всю вульгарність і, скажемо прямо, підлість його натури. Цивільні й патріотичні почуття нітрохи не властиві Чичикову, з повною байдужістю він ставиться до всього, що не відповідає його особистим інтересам. Авантюра Чичикова пов’язана з людськими нещастями, він зацікавлений у тім, щоб якнайбільше кріпаків умирало. Губернське суспільство приймає шахрая й шахрая Чичикова тому, що вважає його мільйонером. Загальне, що зближає Чичикова з місцевим дворянством і чиновниками, це та сама риса – спрага наживи.

Губернському суспільству далекі поняття цивільних і суспільних обов’язків, для них посада – тільки засіб особистого задоволення й благополуччя, джерело доходу. У цьому середовищі панують хабарництво, догідництво перед вищестоящими чинами, цілковита відсутність думки. Чиновництво згуртувалося в корпорацію казнокрадів і грабіжників. Міські верхи далекі народу. Гоголь у щоденнику писав про губернське суспільство: “Ідеал міста – це порожнеча.

Плітки, що перейшли межі”. Вульгарність і незначність інтересів характеризує й жіноче суспільство. Претензії на смаки й освіченість сусідять із плітками, порожньою балаканиною про міські новини, палкі суперечки про вбрання. Дами прагнуть наслідувати столичного суспільства в манері говорити й одягатися, без кривляння вони не вимовляють жодного слова. Гоголь засуджує дворянське суспільство, що рабськи копіювало іноземні манери. Герої Гоголя не несуть у собі протесту проти злиденності навколишнього життя, проти “приголомшливої твані дріб’язків”. Вони самі, по суті, є продовження й вираження цієї дійсності, відтвореної письменником в “Мертвих душах”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Чичиков і губернське суспільство

Categories: Шкільні твори

Links