“Чи завжди ми додержуємося принципів толерантності?”
Толерантність – це здатність людини ставитися до інших, до тих, хто відрізняється від неї людей, добре, ввічливо і в цілому так само, як вона ставиться до схожих на себе людей. Наприклад, деякі люди відрізняються від нас кольором шкіри, релігійними та політичними уподобаннями, сексуальною орієнтацією. До таких людей можна ставитися або добре, або вороже. Якщо людина ставиться до таких людей добре, значить, вона толерантна. Якщо ж вона відчуває в собі ворожнечу, неприязнь до таких людей, вона в недостатній мірі перейнялася принципами толерантності.
Чи
Але от чи ставляться до тих, хто відрізняється, так само толерантно ті, хто мене оточує, моє суспільство? Не думаю. Я нерідко бачу людей, які з неприязню висловлюються про інших, кажуть, ніби ті гірше, дурніші, невихованіші, огидніші. Звичайно, таких нетолерантних людей небагато, але все ж їх наявність в цілому мене турбує. Через нестачу толерантності в суспільстві зростає нетерпимість одних людей до інших, зменшується повага, через це в такому суспільстві менш приємно жити. Я завжди відчуваю, що те, що оточуючі мене люди не дотримуються принципів толерантності, рано чи пізно може призвести до дуже серйозних конфліктів з дуже неприємними для всіх конфліктами.
На жаль, я не можу сказати, що всі люди мого суспільства толерантні. Часто по їх висловах я розумію, що вони позбавлені терпимості до інших, не таких, як вони, і навіть готові вступати з такими людьми у відкритий, нічим не виправданий в серйозному сенсі конфлікт. Водночас особисто я, звичайно, намагаюся слідувати всім принципам толерантності. Я хочу, щоб навколишній світ був нормальним, щоб люди якщо й не любили один одного, то хоча б ставилися один до одного ввічливо, терпимо. В ідеалі я б хотів, щоб люди слідували золотому правилу моральності, але поки що суспільство далеке від цього.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)