Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської)

Тема жінки – одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об’єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього “кріпацького” лиха, а від сучасного – соціального і родинно-побутового. її жінки – здебільшого вихідці з незаможних родин, прагнуть вирватися

на волю, здобути освіту, незалежність, рівноправність із чоловіками, стати потрібними народові й суспільству.
Олена Ляуфлер, героїня повісті Кобилянської “Людина”, прагне рівноправності між чоловіком і жінкою, права для жінок здобувати освіту нарівні з чоловіками, права на працю, права утримувати себе в житті, а не чекати на одруження. Вона намагається зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання жінки-людини.
Покохавши Стефана Лієвича з тієї хвилини, коли переконалася, що все, що він говорив, – правда, Олена ладна, розлучаючись із коханим на два роки, заприсягтися йому у своїй вірності, бо

вона впевнена: ніякі життєві обставини не зможуть вплинути на неї, бо вона – людина.
Свою героїню письменниця проводить через низку випробувань, показуючи при цьому багатство її душі, чесність, душевну чистоту, вірність своїм почуттям. Вона любила тільки Лієвича і лишилася вірною йому навіть після його смерті.
Довго бореться Олена, довго захищає свою незалежність. Але під вагою суспільних і родинних обставин вона не може до кінця вистояти і в нерівній боротьбі, духовно надломлена, падає, щоб урятувати батьків від повного розорення, а для себе знайти хоч якусь опору в житті. Олена змушена вийти заміж за духовно вбогу і чужу їй людину.
Але дух внутрішньої непокори, незламної впевненості у своїй людській гідності продовжує жити в Олені. Про це свідчать її слова: “Ніяка сила світу не стопче в мені мислячої самостійної людини, а коли б вам те… удалося, тоді успокойтесь…
Тоді… я – не я…” Олена Ляуфлер змушена була підкоритися обставинам, зазнавши життєвого краху. Наталка Верковичівна з повісті “Царівна” досягає мети у боротьбі за незалежність, знаходить своє місце в житті. Вона, як і Олена Ляуфлер, зазнала болючих розчарувань, страждала, але не занепала духом, вірила у високе призначення людини. Наталка впевнена, що “не підкладе ніколи голови під колеса буденної потуги, котра своєю милостинею зневажає женщину і понижає”.
В образі Наталки Верковичівни Ольга Кобилянська втілює ідеал гордої, непокірної жінки-інтелігентки, яка має відвагу відстоювати свої погляди, стверджувати думку: “Свобідний чоловік з розумом – се мій ідеал”. Дівчина-інтелігентка Ядвіга з оповідання “Доля чи воля” своїм життям прагне довести, що не доля, не фатум керує людиною, а розум, що людина повинна не пасивно коритися несприятливим обставинам, а активно боротися за своє щастя.
Ольга Кобилянська не тільки у своїх творах, а й своїм власним життям доводила й довела, що жінка може бути незалежною, утверджуючи людську гідність, розкриваючи власні духовні сили, досягаючи найвищих вершин.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської)

Categories: Твори з літератури

Links